Фейкові новини: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
Феномен впливу ''фейк-ньюс'' на масову свідомість досяг свого апогею з глобальним поширенням соціальних мереж, власне сам ставши проблемою глобальною.
{{цитата|Ми знаємо, що за правдивими новинами, ''фейк-ньюс'' розповсюджуються соціальними мережами наче вірус. Проте розуміння кількості людей, що зіткнулися або поділилися ''фейк-ньюс'', це не розуміння того, скільки людей їх читало або перебувало під їхнім впливом. Аналіз середньо- та довготермінового впливу ''фейкових новин'' на електоральні вподобання (наприклад, чи голосувати та як голосувати), по суті, не описано. Вплив може бути невеликим&nbsp;— факти свідчать, що спроби політичних кампаній переконати людей мають обмежені наслідки. Проте за посередництва численних ''фейк-ньюс'' у соціальних мережах можуть проявитися наслідки такого впливу у вигляді прихованої підтримки, що походитиме від належності до певних спільнот. Окрім власне електоральних впливів, те, що ми знаємо про наслідки впливу медіа, загалом свідчить про багато інших потенційних шляхів, від збільшення [[цинізм]]у та [[Апатія (медицина)|апатії]] до заохочення до [[екстремізм]]у. У цьому відношенні вплив ''фейк-ньюс'' оцінюється недостатньо.<ref name="Science. March 2018"></ref><ref>{{lang-en|We do know that, as with legitimate news, fake news stories have gone viral on social media. However, knowing how many individuals encountered or shared a piece of fake news is not the same as knowing how many people read or were affected by it. Evaluating medium-to-long–run impact on political behavior of exposure to fake news (for example, whether and how to vote) is essentially nonexistent in the literature. The impact might be small—evidence suggests that efforts by political campaigns to persuade individuals may have limited effects (9). However, mediation of much fake news via social media might accentuate its effect because of the implicit endorsement that comes with sharing. Beyond electoral impacts, what we know about the effects of media more generally suggests many potential pathways of influence, from increasing cynicism and apathy to encouraging extremism. There exists little evaluation of the impacts of fake news in these regards.}}</ref>}}
 
{{text|За дослідженнями EU vs Disinformation campaign за 2018 рік у РФ з однієї тисячі випадків дезінформації 461 безпосередньо стосувався України. Цю дезінформацію було спрямовано як на внутрішнього споживача, так й зовні (враховуючи й власне Україну).<ref>{{ref-en}} [https://euvsdisinfo.eu/ukraine-under-information-fire/ Ukraine Under Information Fire]</ref><ref>[https://censor.net.ua/ua/news/3105307/ukrayina_vje_5_rokiv_ye_golovnym_obyektom_informatsiyinoyi_viyiny_rf_zvit_eu_vs_disinformation Україна вже 5 років є головним об'єктом інформаційної війни РФ,&nbsp;— звіт EU vs Disinformation.]</ref>}}
 
{{text|За опитуванням [[КМІС]] в Україні кожен третій респондент визнав, що не може відрізнити фейк-ньюс від достовірної інформації.<ref>[https://intvua.com/news/society/1522160173-kozhen-tretiy-ukrayinets-ziznaetsya-shcho-ne-mozhe-viyaviti-feyk.html КОЖЕН ТРЕТІЙ УКРАЇНЕЦЬ ЗІЗНАЄТЬСЯ, ЩО НЕ МОЖЕ ВИЯВИТИ ФЕЙК В МАС-МЕДІА, - ДОСЛІДЖЕННЯ (ВІДЕО)]</ref> Інше опитування цієї ж компанії констатувало поступовий реванш проросійських настроїв у політиці регулювання інформаційної сфери в Україні протягом другого-третього кварталів 2018 року.<ref>[https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=797&page=3 СТАВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО ПОЛІТИКИ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ]</ref>}}