Піфос: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
уточнення |
||
Рядок 2:
[[Файл:Pithos Louvre CA4523.jpg|thumb|250пкс|Піфос, острів [[Крит]]]]
'''Пі́фос''' (
== Загальний опис ==
Завдяки міцності, довговічності та своїм теплоізоляційним властивостям, піфос набув поширення у всьому [[Середземномор'я|Середземномор'ї]] і довго слугував різним народам для зберігання й транспортування різноманітних товарів: зерна, вина, олії, солоної риби тощо. Залежно від призначення, піфос мав різні розміри та форми. Найбільші з них були у два метри заввишки. Піфоси для транспортування мали пласке дно, дві, чотири або навіть шість ручок для кріплення на кораблях та пересування. Стаціонарні піфоси для зберігання вина, олії чи збіжжя мали конічне дно, бо закопувалися у землю. На унікальні фізико-хімічні властивості кераміки, останнім часом звернули увагу винороби, які, у конкретних випадках, невдовзі планують повернутися від своїх дубових та сталевих
[[Файл:Піфос.jpg|thumb|left |200px|Піфос. 8-10 ст. н. е. [[Крим]]. [[Масандра]].]]
Схожі за параметрами глеки ще й досі використовуються у народів [[Кавказ]]у під назвою [[карас]] ([[вірменська мова|вірм.]] Կարաս) та [[квеврі]] (
У стародавні часи для деяких народів піфос також правив за [[домовина|домовину]]. Ця посудина стала широковідомою завдяки згадкам в байках про давньогрецького філософа-кініка [[Діоген Сінопський|Діогена]]
== Джерела ==
{{commonscat|Pithoi}}
* [http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/017/17558.htm Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона]
== Посилання ==
{{Портал|Стародавня Греція}}
|