Ібрагім I: відмінності між версіями

* '''[[Хатідже Турхан|Турхан-султан]]''' (1627 - 5 липня 1682; валіде-султан)– народилася в Центральній Україні — на Поділлі неподалік Хотина (Україна). Справжнє ім'я — Надія і була українського походження . Під час одного з набігів татар була схоплена у полон і продана у рабство. У віці близько 12-14 років Турхан була доставлена до палацу Топкапи як подарунок кримського хана матері султана Ібрагіма I, Кесем-султан.

* '''[[Саліха Ділашуб Султан|Саліха Ділашуб-султан]]''' (пом. 5 листопада 1689; валіде-султан)– була сербського походження. В кінці 1630-х років вона потрапила в султанський гарем, де пройшла відповідну підготовку.

* '''[[Хатідже Муаззез Султан|Хатідже Муаззез-султан]]''' (пом. 12 вересня 1687)– народилась приблизно в 1628 році. Була польско-єврейського походження. Справжнє ім'я — Єва. Померла за 4 роки до всходження сина на престол.

* '''Айше-султан'''

* '''Мах-і Енвер-султан'''

* '''Шівекар-султан''' (пом.1693) - була вірменкою за походженням і, за чутками, важила 150 кг.

* '''Сачбаглі-султан'''

* '''[[Хюма Шах Султан|Теллі Хюма Шах-султан]]''' - народилась в 1634 році, була черкеського походження. Попри те, що у Ібрагіма вже було на той момент безліч фавориток, він взяв ще одну і дав їй титул хасекі. Із усіх жінок Ібрагім більше всього кохав саме Хюмашах і тому уклав із нею нікях в грудні 1647 року, за вісім місяців до своєї смерті. Як подарунок до весілля Ібрагім подарував Теллі Хасекі палац Ібрагіма-паші в Єгипті. Однак, ще до весілля Хюмашах була вельми впливовою при дворі.

* '''Поліє-хатун'''

* '''Сакизула-хатун'''

'''''Невідомо хто був матір'ю наступних дітей. Можливо, ''Поліє-хатун'' або ''Сакизула-хатун'', або ж народжували обидві, оскільки вони вказані в переліку відомих наложниць Ібрагіма. Народити цих дітей могли й будь-які інші наложниці Султана, імена яких не збереглись. Однак відомо про існування ще трьох дочок Ібрагіма І:'''''

* '''Хубьяр-хатун''' - після смерті Ібрагіма I вийшла заміж за Ібрагіма-пашу, сина Мустафи Чауші.

* '''Шекерпаре-хатун''' (пом. 1648/ 1649) - згідно зі свідченнями Евлії Челебі, за два місяці до повалення султана була вислана до Єгипту, де вийшла заміж за Кара Мусу-пашу, страченого в 1649 році.

* '''Заріфе-хатун''' – годувальниця Мехмеда, невільниця Кізляр-аги, голови чорних євнухів. Вона була придбана Кізляр-агою, який не підозрював, що вона вагітна. Незабаром молода жінка благополучно народила сина. Кізляр-ага прив'язався до дівчини і дитини настільки, що усиновив хлопчика. Оскільки годувальниця з дитиною жила в гаремі, Ібрагім часто їх бачив і теж прив'язався до хлопчика. Йому було приємно грати і бавитися з малюком більше, ніж зі своїм сином. Мати Шехзаде Мехмеда, Турхан-султан, приревнувала і висловила своє обурення. Ібрагім прийшов в лють, вихопивши сина з рук його матері, він жбурнув його в басейн (за іншими джерелами - в фонтан). Після цієї історії Кізляр-ага зі своєю рабинею і її дитиною відправився в хадж з частиною жінок султанського гарему. Проте 28 вересня 1644 року ескадра мальтійських лицарів захопила їх корабель, і ага був убитий. Рабиня теж загинула, але була прийнята лицарями за дружину султана, а її дитина - за сина султана, оскільки вони були одягнені розкішніше інших, і супроводжуючі поводилися з ними як з членами сім'ї султана. Історик Алдерсон помилково записав цю жінку під ім'ям Зафіре серед наложниць Ібрагіма.

* '''Дочка шейх-уль-іслама Муіда Ахмеда-ефенді '''– її поява в гаремі стала однією з передумов повалення Ібрагіма І; у 1648 році Ібрагіму розповіли про красиву дочку шейх уль-іслама Муіда Ахмеда-ефенді, і Ібрагім вирішив її дістати, проте батько дівчини і вона сама не прагнули до такого союзу. За наказом Ібрагіма дівчину схопили і доставили до нього, проте незабаром він відіслав її назад до батька, попередньо позбавивши честі. Це була образа не тільки для сім'ї шейх уль-іслама, але і для всіх улемів.

''Ібрагім наповнив гарем наложницаминаложницями різних народностей і різної зовнішності, він займався з ними любов'ю цілодобово, прибрав до рук особняки Софа і проводив там розваги біля басейну, в підсумку заплямувавши імідж «Благочестивого гарему».''