Відмінності між версіями «Патон Борис Євгенович»

нема опису редагування
* [[Міждержавна премія «Зірки Співдружності»]] ([[2014]]).
|примітки =
}}{{othernames|Патон}}
}}
'''Пато́н Бори́с Євге́нович''' ({{н}} [[14 листопада]] [[1918]] (згідно з паспортними даними [[27 листопада]] [[1918]] р)<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/11/14/153274/ Дати заснування Української академії наук: яка правильна?]</ref>, [[Київ]], [[Українська Держава]])&nbsp; — український [[науковець]] у галузі [[Зварювання|зварювальних процесів]], [[металургія|металургії]] і [[технологія|технології]] [[метал]]ів, [[доктор технічних наук]] (1952); Президент [[НАН України]] (з 1962), перший нагороджений званням [[Герой України]]; директор [[Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України|Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України]] (з 1953); генеральний директор Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання імені Є.&nbsp; О.&nbsp; Патона» (з 1986); президент [[Міжнародна асоціація академій наук|Міжнародної асоціації академій наук]] (з 1993); член Ради з питань науки та науково-технічної політики при [[Президент України|Президентові України]] (з березня 1996); голова Комітету з [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії України в галузі науки і техніки]] (з грудня 1996); член Державної комісії з питань реформування, розвитку [[Збройні сили України|Збройних сил України]], інших військових формувань, озброєння та військової техніки (з березня 2003); перший заступник голови Національної ради зі сталого розвитку України (з травня 2003). Член [[ЦК КПУ]] у 1960—1991&nbsp;р(1960–1991). Кандидат у члени [[ЦК КПРС]] у 1961—1966&nbsp;р(1961–1966). Член ЦК КПРС у 1966—1991&nbsp;р(1966–1991). Депутат [[Верховна рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 6–11-го скликань, заступник голови Ради Союзу Верховної Ради СРСР. Народний депутат СРСР у 1989—1991&nbsp;р(1989–1991). Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 5–11-го скликань. Член Президії Верховної Ради УРСР 6–9-го скликань.
{{othernames|Патон}}
 
'''Пато́н Бори́с Євге́нович''' ({{н}} [[14 листопада]] [[1918]] (згідно з паспортними даними [[27 листопада]] [[1918]] р)<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/11/14/153274/ Дати заснування Української академії наук: яка правильна?]</ref>, [[Київ]], [[Українська Держава]])&nbsp;— український [[науковець]] у галузі [[Зварювання|зварювальних процесів]], [[металургія|металургії]] і [[технологія|технології]] [[метал]]ів, [[доктор технічних наук]] (1952); Президент [[НАН України]] (з 1962), перший нагороджений званням [[Герой України]]; директор [[Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України|Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України]] (з 1953); генеральний директор Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання імені Є.&nbsp;О.&nbsp;Патона» (з 1986); президент [[Міжнародна асоціація академій наук|Міжнародної асоціації академій наук]] (з 1993); член Ради з питань науки та науково-технічної політики при [[Президент України|Президентові України]] (з березня 1996); голова Комітету з [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії України в галузі науки і техніки]] (з грудня 1996); член Державної комісії з питань реформування, розвитку [[Збройні сили України|Збройних сил України]], інших військових формувань, озброєння та військової техніки (з березня 2003); перший заступник голови Національної ради зі сталого розвитку України (з травня 2003). Член [[ЦК КПУ]] у 1960—1991&nbsp;р. Кандидат у члени [[ЦК КПРС]] у 1961—1966&nbsp;р. Член ЦК КПРС у 1966—1991&nbsp;р. Депутат [[Верховна рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 6–11-го скликань, заступник голови Ради Союзу Верховної Ради СРСР. Народний депутат СРСР у 1989—1991&nbsp;р. Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 5–11-го скликань. Член Президії Верховної Ради УРСР 6–9-го скликань.
 
== Життєпис ==
Народився [[27 листопада]] [[1918]] року в місті [[Київ|Києві]] в сім'ї відомого вченого [[Патон Євген Оскарович|Євгена Оскаровича Патона]] (1870—19531870–1953), пізніше директора та засновника [[Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України|Інституту електрозварювання]], та Наталії Вікторівни Патон (1885—19711885–1971), домогосподарки.
 
В 1941 році закінчив [[КПІ|Київський політехнічний інститут]] за фахом інженер-електрик; захистив [[кандидат наук|кандидатську]] дисертацію на тему «Анализ работы сварочных головок и средств их питания при сваривании под флюсом» (1945); [[Доктор наук|докторська]] дисертація&nbsp; — «Исследование условий стойкого горения сварочной дуги и ее регулирование» (1952). Член [[КПРС]] з 1952 року.
 
В період 1941—19421941–1942 років&nbsp; — інженер електротехнічної лабораторії, завод «Красное Сормово», місто [[Горький (місто)|Горький]]. 1942—1945&nbsp;1942–1945 — [[молодший науковий співробітник]], 1945&nbsp; — [[старший науковий співробітник]], 1945—1950&nbsp;1945–1950 — завідувач відділу, 1950—1953&nbsp;1950–1953 — заступник директора з наукової роботи, з 1953&nbsp; — директор Інституту електрозварювання ім. Є.&nbsp; О.&nbsp; Патона АН УРСР. 1986—1994&nbsp;1986–1994 — голова Міжвідомчої наукової ради з проблем науково-технічного і соціально-економічного прогнозування при Президії АН УРСР і [[Держплан УРСР|Держплані УРСР]] (з 1992&nbsp; — при [[Міністерство економіки України|Мінекономіки України]]).
 
Член Президії [[АН СРСР]] (1963—19911963–1991). 1963—1991&nbsp;1963–1991 — член Президії Комітету з [[Ленінська премія|Ленінської]] і [[Державна премія СРСР в галузі науки і техніки|Державної премій СРСР в галузі науки і техніки]]; 1989—1991&nbsp;1989–1991 — голова Комітету з [[міжнародна Ленінська премія миру|міжнародної Ленінської премій миру]]. [[Член-кореспондент]] АН УРСР (1951). [[Академік]] АН СРСР (1962; з 1992&nbsp; — [[РАН]]), іноземний член [[Болгарська академія наук|Болгарської АН]] (1969), Чехословацької АН (1973), Академії наук і мистецтв Боснії та Герцоговини (1975), АН НДР (1980), Шведської королівської академії інженерних наук (1986), [[Національна академія наук Індії|Національної АН Індії]] (1994), [[Національна академія наук Вірменії|Національної АН Республіки Вірменія]] (1994), [[академія наук Білорусі|АН Білорусі]] (1995), [[академія наук Казахстану|АН Казахстану]] (1995), [[академія наук Грузії|АН Грузії]] (1996), Національної АН Таджикистану (2001), Національної АН Киргизької Республіки (2004), Академії Європи (1991), Міжнародної АН освіти, індустрії і мистецтва ([[США]], 1997), Міжнародної академії астронавтики (США, 1997), член Міжнародної інженерної академії (1991), Американського зварювального товариства (1978), Міжнародного товариства з матеріалознавства (1994); почесний член, президент Української асоціації [[Римський клуб|Римського клубу]] (1990); почесний доктор [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Московського державного університету]] (2005)&nbsp; <ref>{{cite web
|url =http://www.msu.ru/news/mezhdunarodnaya_nauchnaya_konferentsiya_250_let_moskovskomu_gosudarstvennomu_universitetu_im_m_v_lom.html?sphrase_id=741827
|назва =Международная научная конференция "250 лет Московскому государственному университету им. М. В. Ломоносова"
}}</ref>.
 
Працював головним редактором журналів «[[Автоматическая сварка]]», «Техническая диагностика и неразрушающий контроль», «[[Современная электрометаллургия]]», «[[Вісник Національної академії наук України]]». 1992—1995&nbsp;1992–1995 — голова Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. В період 1992—19941992–1994 та з серпня 1997 по лютий 2005 року&nbsp; — член [[Рада національної безпеки і оборони України|Ради національної безпеки України]]. Квітень&nbsp; — жовтень 1992 року&nbsp; — член Колегії з питань науково-технічної політики [[ВРУ|Верховної Ради України]].
 
== Наукова і адміністративна діяльність ==
Автор понад 1000 публікацій<ref>[http://scholar.google.com/citations?user=1j7J6ZQAAAAJ Список публікацій на Google Scholar Citations]</ref>, зокрема 20 [[монографія|монографій]]; понад 400 [[винахід|винаходів]].
 
Наукові дослідження присвячені процесам автоматичного і напівавтоматичного [[зварювання]] під [[флюс]]ом, розробці теоретичних основ створення автоматів і напівавтоматів для [[електродугове зварювання|електродугового зварювання]] і зварювальних джерел живлення; умовам тривалого горіння [[дуга|дуги]] та її регулювання; проблемам управління зварювальними процесами, створення нових перспективних конструкцій і функціональних матеріалів майбутнього. Під його керівництвом створений принципово новий спосіб зварювання&nbsp; — [[Електрошлакове зварювання|електрошлаковий]]. Патон очолив дослідження із впровадження зварювальних джерел теплоти для підвищення якості металу, що виплавляється, на основі чого заснована нова галузь металургії&nbsp; — спецелектрометалургія ([[Електрошлаковий переплав|електрошлаковий]], плазмово-дуговий та [[Електронно-променеве плавлення|електронно-променевий переплави]]). Уперше почав і активізував дослідження в галузі використання зварювання і споріднених технологій у космосі, створення космічних конструкцій; визнаний лідер у цій сфері діяльності. Головний ініціатор створення унікальної технології [[Електрозварювання м'яких тканин|зварювання живих тканин]], що використовується в хірургії<ref name{{sfn|Онопрієнко|2011|с="ЕІУ">''Онопрієнко В. І.''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B Патон Борис Євгенович89.] // {{ЕІУ|8|89}}</ref>.
 
1942 року приступив до інженерної діяльності в Інституті електрозварювання АН УРСР, евакуйованому з Києва до Нижнього Тагіла (нині місто Свердловської області, РФ). Взяв участь у розробці і впровадженні в екстремальних умовах воєнного часу технологічної інновації&nbsp; — [[Автоматичне зварювання металів|автоматичного зварювання]] броні танків, що внесла визначний вклад у перемогу у війні. Розробив електричну схему нових автоматичних зварювальних голівок, що реалізовують явище саморегулювання дуги, яке 1942 року відкрив В.&nbsp; І.&nbsp; Дятлов<ref name{{sfn|Онопрієнко|2011|с="ЕІУ"[http:/>/history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.
 
1943 року вніс (разом з [[Макара Арсеній Мартинович|Арсенієм Макарою]]) істотний вклад у прояснення фізичної картини зварювального процесу при зварюванні під флюсом<ref name{{sfn|Онопрієнко|2011|с="ЕІУ"[http:/>/history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.
 
У післявоєнні роки активно включився в дослідження процесів металургії зварювання, теплових процесів при нагріванні та плавленні електродного дроту. Дослідження процесу нагріву [[електрод]]а при автоматичному зварюванні під флюсом стали теоретичною базою для розробки способу і технології зварювання під флюсом тонким електродним дротом (1948). Цей спосіб дістав назву шлангового напівавтоматичного дугового зварювання під флюсом<ref name{{sfn|Онопрієнко|2011|с="ЕІУ"[http:/>/history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.
 
У результаті досліджень залежності параметрів зварних швів від напруги на дузі й інших умов механізованого зварювання Патон заклав основи нового наукового напряму&nbsp; — автоматичного регулювання зварювальних процесів дією на дугу і на параметри шва через систему, що їх живить. Були сформульовані принципи автоматичного регулювання процесу зварювання через джерело живлення, розроблені різні типи регуляторів напруги дуги при живленні змінним струмом. Ці розробки поклали початок науково обґрунтованим методикам розрахунку і конструювання трансформаторів для автоматичного зварювання<ref name{{sfn|Онопрієнко|2011|с="ЕІУ"[http:/>/history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.
 
Очоливши Інститут електрозварювання АН УРСР, Патон став організатором широкого фронту фундаментальних і цілеспрямованих досліджень, які стали основою для створення і широкого застосування багатьох способів зварювання: напівавтоматичного, у середовищі захисних газів, електрошлакового, мікроплазмового та інших. Сконцентрував зусилля колективу дослідників на поглибленому вивченні природи електрошлакового процесу, на визначенні його стійкості й автоматизації основних режимних параметрів з одночасною розробкою технології застосування цього процесу<ref name{{sfn|Онопрієнко|2011|с="ЕІУ"[http:/>/history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.
 
Глибоке вивчення природи [[Електрошлаковий переплав|електрошлакового переплаву]], його фізико-хімічних закономірностей і електротехних характеристик було узагальнене в монографії «Електрошлаковий переплав» (1963), що незабаром була перевидана в США і Великій Британії. Технологічні розробки увінчалися створенням десятків винаходів, втілених у промисловій апаратурі для електрошлакового переплаву. Розробки Інституту електрозварювання АН УРСР запатентовані в розвинених країнах, включаючи США, ФРН, Японію. Провідне положення вітчизняної зварювальної науки і техніки в галузі електрошлакового переплаву широко визнане у світі<ref name{{sfn|Онопрієнко|2011|с="ЕІУ"[http:/>/history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.
 
Важливим стратегічним напрямом розвитку зварювальних і електрометалургійних технологій Патон вважає розробку принципово нових автоматизованих систем управління процесами зварювання, установками й механізованими лініями з використанням комп'ютерної і мікропроцесорної техніки, створення {{нп|зварювальний робот|зварювальних роботів|en|Robot welding}}. Велику увагу приділяв вивченню металургії зварювання, удосконаленню металевих матеріалів, тих, що існують, і створенню нових<ref name{{sfn|Онопрієнко|2011|с="ЕІУ"[http:/>/history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.
 
Очоливши 1962 року АН УРСР, Патон розумів, що вона потребує істотної реорганізації. Від 1930-х років частка прикладних досліджень в академічній науці безперервно зростала. Разом із тим академічна наука саме за рахунок прикладних досліджень довела своє значення для розвитку економіки країни. Програма реформ в АН УРСР, яку розпочав Патон, засновувалася на тому, що головний ресурс академічної науки полягає у фундаментальних дослідженнях. Тому інститути з великою часткою прикладних розробок повинні були різко підняти рівень фундаментальних досліджень. Це стосувалося й рідного Інституту електрозварювання АН УРСР, який на той час уже мав високий рейтинг у країні. Цей процес фундаменталізації наукового пошуку в академічних установах, де прикладна тематика домінувала, і став основою розвитку АН УРСР на два десятиліття<ref name{{sfn|Онопрієнко|2011|с="ЕІУ"[http:/>/history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.
 
За ініціативою Патона на початку 1960-х років в АН УРСР почала формуватися власна приладобудівна база для дослідних цілей, а потім&nbsp; — і для дрібносерійного виробництва, що дало змогу частково компенсувати зменшення імпорту устаткування в результаті різкого зростання цін на наукову техніку на світовому ринку в 1970-х роках<ref name{{sfn|Онопрієнко|2011|с="ЕІУ"[http:/>/history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B 89.]}}.
 
Борис Патон&nbsp; — автор ідеї<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/nauka/12/68.html Міжнародна асоціація «Зварювання»] // Україна наукова. Національна Академія Наук України 2005.</ref> та один з розробників методу [[електрозварювання м'яких тканин]]. За розробку та освоєння методу колектив авторів у 2004 році було відзначено [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державною премією в галузі науки і техніки]].<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1458%2F2004 Указ Президента України «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2004 року», №&nbsp; 1458/2004]</ref>
 
== Вислови про нього ==
 
== Громадська діяльність ==
У серпні 2011 року був оприлюднений так званий&nbsp; «лист десятьох»&nbsp; — лист української інтелігенції на підтримку політики Президента України&nbsp; [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]. Одним з десятьох підписантів був Борис Патон<ref>{{cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2011/08/4/6448873/ |назва=Українська інтелігенція вклонилася перед Януковичем у найгірших традиціях "совка" |автор= |дата=4 серпня 2011 |веб-сайт= |видавець=[[Українська правда]] |дата-доступу=18 квітня 2015}}</ref>.
 
== Особисте життя ==
* Дружина&nbsp; — Ольга Борисівна (1921—2013), науковець, провідний інженер [[Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України|Інституту механіки НАН України]].
* Дочка [[Патон Євгенія Борисівна|Євгенія]] (1956—2009)&nbsp; — [[член-кореспондент]] [[НАН України]], завідувач лабораторії [[Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України|Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України]].
 
Борис Євгенович Патон володіє [[англійська мова|англійською]] та [[німецька мова|німецькою мовами]]. Захоплюється [[спорт]]ом.
 
== 100-річний ювілей ==
 
27 листопада 2018 року зі 100-річним ювілеєм академіка Бориса Патона привітали:
 
* Президент України<ref>[https://www.president.gov.ua/news/vitannya-prezidenta-ukrayini-prezidentu-nacionalnoyi-akademi-51398 Привітання Президента України Борису Патону /Сайт Президента України, 27.11.2018/]</ref>
* Верховна Рада України<ref>[http://rada.gov.ua/news/Povidomlennya/165032.html Сайт Верховної Ради України, 27.11.2018]</ref>
* Президія Національної академії наук України<ref>[http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=4425 Вітання Борису Патону від Президії НАН України / Сайт НАН України, 27.11.2018/]</ref>
* Національна академія педагогічних наук України<ref>[http://naps.gov.ua/ua/press/releases/1483/ Вітання Б.&nbsp; Є.&nbsp; Патону / Сайт Національної академії педагогічних наук України, 27.11.2018.]</ref>
 
== Нагороди ==
 
=== Україна ===
* Відзнака Президента України «[[Герой України]]» з врученням [[орден Держави|ордена Держави]] ([[26 листопада]] [[1998]])&nbsp; — ''за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки в світі''<ref>{{УПУ|1317/98|26 листопада 1998|Про нагородження відзнакою Президента України "Герой України"}}</ref>
* [[Орден Свободи]] ([[21 січня]] [[2012]])&nbsp; — ''за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток незалежної Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю''<ref>{{УПУ|28/2012|21 січня 2012|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності та Свободи України}}</ref>
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] I&nbsp; ст. ([[27 листопада]] [[2008]])&nbsp; — ''за багаторічне невтомне служіння вітчизняній науці, визначний особистий внесок у зміцнення наукового та економічного потенціалу України''<ref>{{УПУ|1087/2008|27 листопада 2008|Про нагородження Б. Патона орденом князя Ярослава Мудрого}}</ref>
* Орден князя Ярослава Мудрого II&nbsp; ст. ([[7 грудня]] [[2018]])&nbsp; — ''за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу Української держави, багаторічну плідну працю та з нагоди 100-річчя від заснування Національної академії наук України''<ref>{{УПУ|414/2018|7 грудня 2018|Про відзначення державними нагородами України працівників Національної академії наук України|link=https://www.president.gov.ua/documents/4142018-25734}}</ref>
* Орден князя Ярослава Мудрого IV&nbsp; ст. ([[26 листопада]] [[2003]])&nbsp; — ''за визначні особисті заслуги у розвитку вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу та з нагоди 85-річчя Національної академії наук України''<ref>{{УПУ|1358/2003|26 листопада 2003|Про відзначення державними нагородами України працівників установ Національної академії наук України}}</ref>
* Орден князя Ярослава Мудрого V&nbsp; ст. ([[13 травня]] [[1997]])&nbsp; — ''за видатні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку науки, утвердження авторитету національної академічної школи в світі''<ref>{{УПУ|425/97|13 травня 1997|Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"}}</ref>
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] I&nbsp; ст. ([[27 листопада]] [[2013]])&nbsp; — ''за визначні особисті заслуги у зміцненні науково-технічного потенціалу Української держави, багаторічне самовіддане служіння вітчизняній науці''<ref>{{УПУ|650/2013|27 листопада 2013|Про нагородження Б. Патона орденом «За заслуги»}}</ref>
* [[Почесна відзнака Президента України]] ([[25 листопада]] [[1993]])&nbsp; — ''за виняткові заслуги у розвитку вітчизняної науки, зміцнення її міжнародного авторитету, розбудові Академії наук України, створенні сучасної національної школи з електрозварювання''<ref>{{УПУ|556/93|25 листопада 1993|Про нагородження Почесною відзнакою Президента України}}</ref>
* Відзнака Президента України&nbsp; — [[ювілейна медаль «25 років незалежності України»]] ([[19 серпня]] [[2016]])&nbsp; — ''За значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу''<ref>{{УПУ|336/2016|19 серпня 2016|Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "25 років незалежності України"|link=https://www.president.gov.ua/storage/j-files-storage/00/33/87/d67f3328d854164061c5287396f80c03_1472016834.pdf}}</ref>
 
== Див. також ==
 
== Посилання ==
* {{h|Дмитрієнко, Томазов|2013|[[Дмитрієнко Марія Федорівна|''Дмитрієнко М. Ф.'']], [[Томазов Валерій В'ячеславович|''Томазов В. В.'']] [http://resource.history.org.ua/item/0009273 Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи] / за заг. ред. [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолія]]. — {{К.}} : Інститут історії України, 2013. — 344 с. — {{s|ISBN 978-966-02-7022-0.}}}}
* [http://www.umoloda.kiev.ua/number/3372/188/127235/ «Вiчний двигун» української науки (до 100-річчя народження) /Україна молода, 17.10.2018/]
* [http://www.paton.openua.net/ Біографія Б.&nbsp; Є.&nbsp; Патона]
* [http://www.dovidka.com.ua/fcontent.php?parm=h.c5R2mR36wVWkST9.wZ Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»]
* [http://www.paton.kiev.ua/ Інститут електрозварювання ім. Є.&nbsp; О.&nbsp; Патона НАН України]
* [http://www.podrobnosti.ua/society/2008/11/27/568642.html Б.&nbsp; Є.&nbsp; Патону 90 років.] Відео
* [http://www.president.gov.ua/documents/8627.html Про нагородження Б.&nbsp; Патона орденом князя Ярослава Мудрого I&nbsp; ст.]
* [http://president.kremlin.ru/text/docs/2008/11/209761.shtml Указ про нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» I ступеню Патона Б. Є.]
* {{УПУ|336/2016|19 серпня 2016|Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»|link=http://www.president.gov.ua/documents/3362016-20405}}
 
== Джерела ==
* ''Губерський&nbsp; Л.&nbsp; В.''. Патон Борис Євгенович // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т.&nbsp; / редкол.: Л.&nbsp; В.&nbsp; Губерський (голова) та ін.&nbsp; — К. : Знання України, 2004&nbsp; — Т. 2.&nbsp; — 812 с.&nbsp; — ISBN 966-316-045-4.
* {{h|Дмитрієнко, Томазов|2013|[[Дмитрієнко Марія Федорівна|''Дмитрієнко М. Ф.'']], [[Томазов Валерій В'ячеславович|''Томазов В. В.'']] [http://resource.history.org.ua/item/0009273 Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи] / за заг. ред. [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолія]]. — {{К.}} : Інститут історії України, 2013. — 344 с. — {{s|ISBN 978-966-02-7022-0.}}}}
* {{h|Онопрієнко|2011}}''Онопрієнко В. І.''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Paton_B Патон Борис Євгенович] // {{ЕІУ|8|89}}
* ''Шемшученко&nbsp; Ю.&nbsp; С.''. [http://leksika.com.ua/18100713/legal/paton Патон] // {{Юридична енциклопедія}}
* [http://www.nas.gov.ua/UA/Sites/PersonalSite/Pages/default.aspx?ffn1=Email&fft1=Eq&ffv1=paton@nas.gov.ua Сайт НАН України]
* ''Губерський&nbsp;Л.&nbsp;В.''. Патон Борис Євгенович // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т.&nbsp;/ редкол.: Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К. : Знання України, 2004&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— 812 с.&nbsp;— ISBN 966-316-045-4.