Монадологія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) оформлення |
Віщун (обговорення | внесок) розписано зміст |
||
Рядок 16:
|Вікіджерела-текст = <!--Текст твору у Вікіджерелах -->
}}
'''«Монадоло́гія»''' (''La Monadologie'', 1714) — одна із праць [[Лейбніц Ґотфрід Вільгельм|Ґотфріда Лейбніца]],
== Зміст ==
''"Монадологія"'' написана короткими логічними параграфами, котрі витікають кожен наступний із попереднього, що сягають кількості 90 штук.
Лейбніц описує найпростіші [[Субстанція|субстанції]], "духовні атоми" - монади, з яких складаються складні субстанції. Все в світі сповнене монад, кожна монада неподільна, нематеріальна і унікальна. Існування монад виводиться з існування складних речей, про який відомо з досвіду. Монади незалежні, вони не можуть впливати на інші монади та зазнавати впливу. Вони бувають свідомими і несвідомими, а їх зміни зумовлені внутрішніми імпульсами.
Лейбніц виділяє чотири рівні монад, згідно їхньої досконалості. "Голі монади" несвідомі, лежать в основі неживої природи. Монади тварин володіють примітивною самосвідомістю і відчуттями. Монади людської душі не лише сповна свідомі та відчувають, а також забезпечують пам'яттю і мисленням. Вищою монадою є Бог, вона досконала та містить у собі потенціал до всього, що може існувати. В решті ця досконалість різною мірою відображається.
Внутрішні обмеження монад є причиною їх недосконалості, порівняно з Богом. Всі монади, крім божественної, пов'язані з якою-небудь матерією. Речі, речовини або істоти існують, наче механізм, завдяки узгодженості частин і монад, що лежать в їх основі. Матерія і монади діють за власними законами, і хоча монади незалежні, світ перебуває у "наперед встановленій гармонії", створеній Богом. Завдяки такій гармонії ніщо в світі не відбувається марно, в тому числі добрі вчинки людини не лишаються без винагороди, а злі - без відплати.
== Обґрунтування ==
Рядок 24 ⟶ 33:
# [[Фізика|Фізичний]], через теорію живих сил і критику Декартової динаміки, експериментальні помилки якої Лейбніц показав безпосередньо.
# [[Метафізика|Метафізичний]], через [[принцип достатньої підстави]], який, як [[Принцип простоти|бритва Оккама]], не може бути нескінченно помножений і потребує початку у кожній дії.
# [[Психологія|Психологічний]], через постулювання вроджених ідей, особливо у "''Нових Пробах про Людську Здатність розумінти"'', які надихнули [[Кант]]ову "''[[
# [[Біологія|Біологічний]], через теорію преформізму тіл і їх функціонального поділу в органічному розвитку.
== Посилання ==
| |||