Людвіг ван Бетховен: відмінності між версіями

'''Лю́двіґ ван Бетхо́вен''' (також '''Бето́вен'''<ref>[http://izbornyk.org.ua/encycl/euii067.htm Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II).&nbsp;— Париж, Нью-Йорк, 1959.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— С. 885—892; 893—904.]</ref>, {{lang-de|Ludwig van Beethoven}} {{audio|De-Ludwig_van_Beethoven_(2_Varianten).ogg|[ˈluːtvɪç fan ˈbeːtˌhoːfn̩]}}, [[16 грудня]] [[1770]], [[Бонн]]&nbsp;— [[26 березня]] [[1827]], [[Відень]])&nbsp;— німецький [[композитор]] і [[піаніст]].

 

Цей композитор є одним із трьох представників класичної віденської композиторської школи. Бетовен не лише зберіг основні риси класицизму (ясність, монументальність, стрункість композиції), а й значно розширив сферу образів. У цьому значенні Бетховен є послідовником не лише [[Крістоф Віллібальд Глюк|К.&nbsp;В.&nbsp;Глюка]], [[Йозеф Гайдн|Й. Гайдна]] і [[Вольфґанґ Амадей Моцарт|В.&nbsp;А.&nbsp;Моцарта]], а й самого основоположника класичного строю в музиці&nbsp;— француза [[Люллі]].

Музиці Бетовена притаманна величезна енергетична напруга, збудженість почуттів, драматизм. Його творчість підсумувала здобутки епохи класицизму. Він був останнім композитором XIX&nbsp;ст., для якого природною формою музичного вислову був жанр «сонати».