Сюґо: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Сюґо́''' ({{lang-ja|守護, しゅご}}, «протектор», «захисник») — назва посади військового голови [[провінції Японії|провінції]] у [[сьоґунат Камакура|Камакурському]] і [[сьоґунат Муроматі|Муроматівському сьоґунатах]], в [[Японія|Японії]] [[12 століття|12]] — [[16 століття|16 століть]]. Часто перекладається у західній історіографії як «військовий губернатор» або «протектор». Інколи на письмі вживається '''суґо'''.
 
Посада ''сюґо'' була вперше заснована у [[1185]] наказом сьоґуна [[Мінамото но Йорітомо]], який під приводом арешту свого бунтівного брата [[МінімотоМінамото но Йосіцуне]], отримав від Імператорського двору дозвіл на розміщення своїх владних представництв у провінціях. На ці посади було призначено впливових ''[[ґокенін]]ів'', які стали уособленням судової і виконавчої влади сьоґунів у регіонах. До обов'язків цих посадовців входила організація і вишкіл провінційних [[самурай|самураїв]]-''ґокенінів'', призначення їх на службу для охорони і наглядом за палацами [[Імператор Японії|Імператора]] і [[Великий Імператор Японії|екс-Імператора]], контроль за діяльністю ''[[дзіто]]'', завідуючих [[сьоен|маєтками]], а також проведення судів і розправ над анти-сьоґунатівськими силами, убивцями та порушниками порядку.
 
Послаблення центральної влади сьоґунату у середині [[13 століття]] сприяло посиленню ''сюґо''. Останні захоплювали провінційні адміністрації провінційних голів ''[[кокусі]]'', переупорядковували собі податкові відомства і, поступово, перетворювалися на реальних володарів регіонів. Цей процес пришвидшився з [[15 століття]]. Після [[Смута Онін|Смути Онін]] ([[1467]] — [[1477]]) більшість ''сюґо'' еволюціонувала у регіональних володарів ''[[даймьо]]''.