Інфекція, яку спричинює вірус Епштейна — Барр: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
продовжив написання
продовжив написання
Рядок 1:
{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 2122:2738, 2527 грудня 2018 (UTC)}}
{{Хвороба
| Назва = Інфекція, яку спричинює вірус Епштейна — Барр
Рядок 117:
Діагностика хронічної активної ВЕБ-інфекції потребує проведення більшого обсягу лабораторних тестів. Використовують дослідження наявності ДНК вірусу в крові, слині, сечі, спинномозковій рідині в ПЛР, виявлення антитіл до капсидного, нуклеарного, ЕА-антигенів та їхньої авідності. Оцінюють отримані результати обов'язково комплексно і в динаміці.
 
Для діагностики лімфоми Беркітта використовують те, що нормальні В-лімфоцити зародкового центру мають перегруповані гени важкого і легкого ланцюгів імуноглобулінів, і кожна ізольована В-клітина має унікальну перестановку гена IgH. Оскільки лімфома Беркітта та інші В-клітинні лімфоми є клональним проліферативним процесом, всі пухлинні клітини одного пацієнта мають ідентичні гени IgH. Коли ДНК пухлинних клітин аналізують за допомогою [[електрофорез]]у, може бути знайдено клональну смугу, оскільки ідентичні гени IgH будуть рухатися в однакову позицію. Коли проводять дослідження нормального чи реактивно зміненого лімфатичного вузла з використанням тієї ж методики, не буде видно окремої смуги. При мікроскопії клітини пухлини містять невелику кількість базофільної цитоплазми з трьома-чотирма малими ядрами, мають середній розмір (тобто розміри ядер пухлини подібні до розмірів гістіоцитів або ендотеліальних клітин), але менший ніж нормальні лімфоцити.
 
== Лікування ==