Вікіпедія:Гумор/Колумб у музиці: відмінності між версіями

Французький композитор Фелісьен-Сезар Давід ({{lang-fr|Félicien-César David}}; [[1810]]–[[1876]]) написав симфонічну поему «Христофор Колумб» у [[1847]], при чому варто зазначити, що він сам, як і об’єкт його твору, був завзятим мандрівником: подорожував у [[1830-ті]] роки країнами [[Близький Схід|Близького]] та [[Середній Схід|Середнього Сходу]], [[Пропаганда|пропагуючи]] [[Ідея|ідеї]] [[Утопічний соціалізм|утопічного соціалізму]] (бо був палким прихильником [[:fr:Claude Henri de Rouvroy de Saint-Simon|Сен-Сімона]]) — напевно, пропагував арабським [[емір]]ам та [[шейх]]ам, яким, можна припустити, дуже імпонувала ідея усуспільнення жінок. Зрештою, в цьому він не мав великого успіху (араби ще понад століття не малиймали й думки будувати [[соціалізм]]), натомість вивіз із тих екзотичних країв багато записів [[фольклор]]них [[Мелодія|мелодій]], завдяки використанню яких у власній подальшій творчості, став засновником так званого орієнтального напрямку у французькій музиці.

[[Мексика]]нський композитор Хуліан КарільйоКаррільйо ({{lang-es|Julián Carrillo}}; 1875–1965) не відзначався такими досягненнями, проте він мешкав на тому континенті, який Колумб саме й відкрив, а тому [[1924]] року написав ''Preludio a Colón'', тобто Прелюдію до Колумба — химерний музичний твір для [[сопрано]], [[Флейта|флейти]], [[Гітара|гітари]], [[Скрипка|скрипки]], октавіни (це щось дуже рідкісне, середнє між гітарою та [[Лютня|лютнею]], дуже рідкісне: навіть в іспанській Вікіпедії немає) та [[Арфа|арфи]].

[[1929]] року в [[Ленінград]]і виставлялася [[опера]] [[Німці|німецького]] композитора Ервіна Дресселя «Бідолашний Колумб». Партитуру привіз із [[Німеччина|Німеччини]] [[академік]] [[Асаф'єв Борис Володимирович|Борис Асаф’єв]], але в ній бракувало увертюри. За проханням [[диригент]]а-постановника [[:ru:Самосуд, Самуил Абрамович|Самійла Самосуда]] нову увертюру написав молодий [[Шостакович Дмитро Дмитрович|Дмитро Шостакович]]. Видатний радянський диригент [[Рождественський Геннадій Миколайович|Геннадій Рождественський]], який через багато років розшукав ноти цієї увертюри в архіві[[архів]]і, зазначив, що Шостакович і сам був свого роду Колумбом у музиці, бо прокладав нові шляхи, відкривав нові обрії.

{{Listen|filename=GennadijRozhdestvenskij-preamble.ogg|title=Преамбула Геннадія Рождественського|description=(перед виконанням увертюри Шостаковича до опери Дресселя «Бідолашний Колумб» на концерті 10 лютого 1977)|format=[[Ogg]]|heplnote=no}}

{{Listen|filename=Shostakovich-Dressel Fragm.ogg|title=Увертюра Дмитра Шостаковича до опери Ервіна Дресселя «Бідолашний Колумб» (фрагмент)|description=Виконує студентський оркестр Московської консерваторії під керівництвом Геннадія Рождественського; 10 лютого 1977|format=[[Ogg]]|heplnote=no}}

Так само, як і Шостаковича, Колумбом у музиці можна вважати й [[Даріус Мійо|Даріюса Мійо]], представника [[Французька шістка|«Шістки»]]. Він широко застовувавзастосовував політональні прийоми, експериментував з [[ритм]]ом та [[тембр]]ом, використовував екзотичні джерела для нових музичних ідей (зокрема, [[Сполучені Штати Америки|американський]] [[джаз]] і [[Бразилія|бразильський]] [[фольклор]]). Прем’єра його опери «Христофор Колумб» відбулася [[5 травня]] [[1930]] у Берліні[[Берлін]]і; вона також не була позбавлена новацій: так, використовувався кіноекран, на якому показували краєвиди далеких земель під час тієї сцени, де молодий Колумб читає книгу [[Марко Поло]].

Невідомо, яке відношення мав [[львів]]ський професор консерваторії Дезидерій Євгенович Задор ([[1912]]–[[1985]]) до американського композитора [[угорці|угорського]] походження Євгена Задора ([[1894]]–[[1977]]; власне, Євген — умовне ім’я: в Америці він був Юджін, а в [[Угорщина|Угорщині]] — Єньо), але останній, перебравшися до Нового Світу, теж написав оперу «Христофор Колумб». Прем’єра відбулася [[1939]] року в [[Нью-Йорк]]у.

* ''Володислав Сухий.'' Маґеляни та Яґеллони музичні та фізичні // Вітер зі Слобожанщини, число 111, 1 квітня 2009, №с.  С.1.