Хрещатик: відмінності між версіями

[[1879]] рік. Вперше на Хрещатику проїжджають омнібуси. Запряжені кіньми криті карети на 20 місць здійснювали регулярні рейси. Поїздка від Бессарабки до Контрактової площі обходилася пасажиру в 6 копійок.

 

 

[[1892]] рік. Уперше Хрещатиком проїхав трамвай на паровій тязі. Рухався він тихо і без диму, але час довів, що такі вагони не зовсім підходять до київського рельєфу. Цього ж року від Царської до Контрактової площі по [[Володимирський узвіз|Олександрівському узвозу]] вирушив перший у Києві та в Росії (другий у Європі) електричний трамвай. Згодом цей трамвай почав ходити посередині Хрещатика.

У [[1923]] році Хрещатик було перейменовано на ''вулицю Воровського''{{рвкмр2|38а}}, на честь російського революціонера [[Польща|польського]] походження, одного з перших радянських [[дипломат]]ів [[Воровський Вацлав Вацлавович|Вацлава Вацлавовича Воровського]] ([[1871]]–[[1923]]). Історичну назву вулиці було відновлено [[1937]] року{{рвкмр2|789}}. Водночас назву вулиця Воровського було надано [[Бульварно-Кудрявська вулиця|іншій київській вулиці]]. <!--З цією подією пов'язаний казус. За свідченнями очевидців (за інформацією одного з членів ЦК КПбУ), на з'їзді в Москві{{якому}} [[Йосип Сталін]] запитав у секретаря ЦК Компартії України: ''«А как там ваш Крещатик?»''. І того ж дня до Києва передали [[Телеграма|телеграму]], а вже тут до кінця дня видали постанову, в якій повідомлялося, що вулиця Воровського «переноситься» на Кудрявську, а Хрещатик лишається Хрещатиком, як і раніше. Відтак, Сталін так і не дізнався, що Хрещатик перейменовували, а таблички на будинках поміняли за одну ніч<ref>''Савчук Максим'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1788/189/63454/ ''Вулична «метрика» столиці''. Про те, як Сталін врятував Хрещатик від перейменування, а мешканці Подолу відхрещувалися від багнюки] // «[[Україна Молода]]» № 221 за [[25 листопада]] [[2010]] року. — с. 11</ref>.--><!--Історія сумнівна, дати з'їздів-пленумів з датою перейменування вулиці не збігаються /прим. AMY/-->

 

 

Після [[1935]] року в архітектуру почали впроваджувати принципи «соціалістичного реалізму», при цьому було дозволено звернутися до народних традицій. Кілька архітекторів розробило кіоски в українському стилі, але поставили лише один біля стадіону «Динамо».<ref>Віктор Чепелик — Славетний форум столиці</ref> [[1934]] року трамвайну лінію на Хрещатику було знято. В [[1936]] році замість трамваїв пустили [[Київський тролейбус|тролейбуси]], проїжджу частину було розширено та покрито асфальтом.

::: [[Тичина Павло Григорович|Павло Тичина]], [[1943]] рік

[[Файл:Kievplan2.jpg|250px|thumb|left|Проект Олексія Тація. 1944 рік]]

 

Цікаво, що в багатьох проектах планувалося використовувати ескалатори на спуску від Хрещатику до Набережної. Хоча згодом премії і роздали, але керівництво не зупинилося на жодному з проектів, і до другого туру було рекомендовано роботи, які не здобули призові місця в першому етапі. У другому турі конкурсу запропонували брати участь трьом групам архітекторів під керівництвом [[Власов Олександр Васильович|Олександра Власова]], [[Тацій Олексій Олександрович|Олексія Тація]] і [[Заболотний Володимир Гнатович|Володимира Заболотного]]. Але Заболотного було розкритиковано на урядовому рівні через використання форм українського необароко і подальшої участі в конкурсі він не брав.