Аріанство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AquatoR (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Мітки: перше редагування Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 5:
== Історія ==
[[Файл:Arius portré.jpg|міні|250пкс|Арій]]
Офіційно вважають, що назва вчення походить від імені [[Арій|Арія]] ([[256]]—[[336]])&nbsp;— [[священик]]а з [[Александрія|Александрії]].<ref>Є думки, що категорично це заперечують. → ''Каганець І''. [https://www.ar25.org/node/27175 Арійський стандарт.&nbsp;— Мандрівець: 2014]</ref> Заперечуючи тезу про єдину суть [[Трійця|Трійці]], аріанці твердили, що [[Христос]]&nbsp;— Син Божий&nbsp;— нижчий за [[Бог-Отець|Бога-Отця]]. На [[Нікейський собор 325|Нікейському соборі 325 року]] внаслідок як словесних дискусій, так і фізичного насилля, аріанство було визнане за [[єресь]]. Попри це, аріанство було наймасовішою християнською течією [[IV століття]] в [[Римська імперія|Римській імперії]]. Більше того, від 336 до 381 року аріанство було офіційно визнаною релігією імперії, особливою підтримкою користувалося за імператора [[Констанцій II|Констанція II]]. Як [[єресь]] аріанство засуджене остаточно на соборі в [[381]] році, однак дістало поширення серед [[германці]]в та було релігією германських держав аж до [[VI століття]]. Аріанство прийняли [[остготи]], [[вестготи]], [[вандали]], [[бургунди]], [[свеви]], [[лангобарди]] та інші племена. В створених ними державах аріанство було панівним, аріанські варварські церкви підкорялися королям, богослужіння велося національними мовами. Підкорене ж римське населення в більшості лишалося православним. [[Франки]] чи не єдині з варварів прийняли християнство в його православному вигляді і часто використовували різницю у віросповіданні з іншими германськими племенами як привід для воєн. Внаслідок зовнішньополітичного розрахунку поступово королі варварських держав відмовлялися від аріанства і переходили до [[Католицизм|католицизму]]. Частину аріанських держав було знищено разом з їхньою церквою візантійцями в часи [[Юстиніан I|Юстиніана]]. Так сталося з королівствами остготів у Італії, вандалів у Північній Африці. Історик А. Кузьмін у своїй книзі «Початок Русі. Таємниці народження російського народу» висунув версію, що раннє християнство на Русі (Північне Причорномор'я, терени сучасної України) носило аріанський характер. Аріанами були княгиня [[Ольга (княгиня)|Ольга]], князі [[Аскольд]] і [[Дір]]. Є припущення, що в імперії гунів також було поширено аріанство.
 
На відміну від [[Несторіанство|несторіанства]], аріанство вважається повністю знищеним в ранньому [[Середньовіччя|Середньовіччі]]. В той же час окремі пізніші [[теолог]]и поверталися до нього. Аріанство відродилося у [[XVI століття|XVI столітті]]. Прихильники аріанства виступали проти семи таїнств, релігійних свят, шанування ікон, мощей, дотримання постів. У [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] під ім'ям «аріанства» в [[XVII століття|XVII столітті]] широкого поширення набуло [[Социніани|социніанство]]<ref>{{ВТ-ЕСБЕ|Ариане}}</ref>.