Токуґава Іємоті: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
стиль
Рядок 5:
Другий син [[Токуґава Наріюкі|Токуґави Наріюкі]], даймьо Вакаяма=хана, і сина [[Токуґава Ієнарі|Токуґави Ієнарі]], 11-го [[сьоґун]]а [[сьоґунат Едо|сьоґунату Едо]]. При народженні отримав ім'я Кікутійо. У 1847 році був усиновлений в якості спадкоємця даймьо [[Токуґава Нарікацу]] і став його наступником в 1850 році, з 1851 року прийняв ім'я Токуґава Йосітомі.
 
У 1858 році був обраний в якості наступниканаступником 13-го сьогуна [[Токуґава Ієсада]]. Вибір Йосітомі не оминув конфліктів, оскільки були ті, хто підтримував обрання на посаду сьогуна [[Токуґава Йосінобу]] або [[Мацудайра Наріта]]. Після здобуття влади змінив ім'я на Іємоті. Невдовзі за цим розпочав [[Репресії Ансей|репресії]] проти очільників опозиції в бакуфу та прихильників інших претендентів на посаду сьогуна, які тривали до 1860 року.
 
Водночас бакуфу продовжувалай укладатидалі укладала нерівні договори з європейцями: 1858 року — з Нідерландами, Російською імперією ([[Едоський договір]]), Великою Британією і Францією, що зрештою дістали загальну назву [[договори Ансей]]. 1861 року укладено подібний договір з королівством Пруссія.
 
Токуґава Іємоті взяв курс на співпрацю з [[імператор Нінко|імператором Нінко]], оженившись 1862 року на його доньці. У 1863 році сьогун вперше з XVII століття відвідав Кіото, де перебував імператорський двір. Але 1866 року помер внаслідок хвороби [[бері-бері]]. Його наступником став [[Токуґава Йосінобу]].