Відкрити головне меню

Зміни

стиль
 
=== Заява щодо відносин з Євросоюзом і Росією ===
У вересні 2016 року ЗМІ опублікували «думки вслух» В. &nbsp;Литвина. Зокрема, він вважає, що «від відносин з Євросоюзом ми нічого не отримуємо, а від того, що розірвали їх [стосунки] з Росією, багато чого втрачаємо.» Також: «Я думаю, тут спрацьовує таке питомо українське: сподобатися тим, хто багатший, більш цивілізованим країнам.»<ref>[http://24tv.ua/nardep_litvin_proponuye_vidnoviti_vidnosini_z_rosiyeyu_i_zabuti_pro_yevrosoyuz_n725499 Нардеп Литвин пропонує відновити відносини з Росією і забути про Євросоюз].</ref>
 
20 жовтня 2017 року Володимир Литвин повідомив з трибуни [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] про своє рішення вийти зі складу депутатської групи [[Воля народу (депутатська група)|«Воля народу»]]<ref>{{Cite web|url=https://ukranews.com/ua/news/525334-volodymyr-lytvyn-vyrishyv-vyyty-z-voli-narodu-grupu-mozhut-rozpustyty|title=Володимир Литвин вирішив вийти з "Волі народу", групу можуть розпустити|last=|first=|date=2017-10-20|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref>.
Вже 1 лютого Литвин визнав, що статтю писав не сам. Звинувачення у плагіаті відкинув. Натомість сказав, що опублікував реферат статті американця. Втім, журналісти Української правди відмітили, що посилань на оригінал статті, істотних скорочень, притаманних реферату, в статті Литвина порівняно зі статтею Каротерса не виявлено.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2002/02/1/2986712/ Литвин офіційно зізнався у плагіаті. Українська правда, 01 лютого 2002]</ref> Пізніше Литвин заявив, що Каротерс не має до нього претензій, але Каротерс спростував цю заяву.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2002/02/26/2987217/ Люба Шара. Каротерс знову спіймав Литвина на брехні. Юстас Алексу: люди вашої професії горять на дрібницях. Українська правда, 26 лютого 2002]</ref>
 
Сам вінЛитвин згодом згадував про цей інцидент так, що будучи лідером блоку «За єдину Україну!» «Штаб рекомендував мені людей, які підготували від мого імені публікацію.&nbsp; Я її подивився, підправив.&nbsp; Вона вийшла.&nbsp; Через кілька днів у іншому виданні з'явилася стаття, в якій мене звинуватили в плагіаті.&nbsp; Я намагався захищатися, говорив, що це загальноприйнята практика у передвиборчій кампанії.&nbsp; Переконував: невже я через двох сторінок тексту свідомо пішов би на те, щоб в період передвиборної кампанії „передирати“ публікацію? Якби я хотів привласнити чужу роботу, я б її змінив до невпізнання. Проте мені досі про це нагадують. Це був досить потужний удар по мені, по моїй репутації вченого».[http://focus.ua/country/199102/]
 
[[2006]]&nbsp;р. за авторства Володимира МихайловичаЛитвина вийшла тритомна «Історія України». Майже половина першого тому, 432 сторінки, повторювала зміст наукових робіт українських істориків Наталі Яковенко й Олексія Толочка<ref>[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/373182 П'ятеро політиків, яких звинувачували в плагіаті]</ref>.
 
За даними [[2000 (газета)|газети «2000»]] [[2008]]&nbsp;р. на форумі «Європа&nbsp;— Україна» Литвин виступив з промовою, деякі частини якої майже дослівно збігалися з текстом інтерв'ю «Новый кризис опаснее чумы и мировой войны» російського професора Сергія Капіци, опублікованого(опубліковане 12 лютого 2008&nbsp;р. у виданні «Известия»). При цьому, жодного разу про росіянина український політик не згадав.<ref>[http://blogs.pravda.com.ua/authors/haran/47f476e4ac943/ Олексій Гарань. Плагіатор&nbsp;— моральний авторитет для Академії наук, ''Інтера'', ''ДТ''? Блоги УП, 03 квітня 2008]</ref>
 
=== Звинувачення у причетності до справи Георгія Ґонґадзе ===