Перша кінна армія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 25:
}}
'''Пе́рша кі́нна а́рмія (1 КА)''' — вище оперативне об'єднання [[Кавалерія|кавалерії]] [[Червона армія|РСЧА]], створене під час [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни в Росії]] [[1918]]–[[1920]] років, яка була основним потужним і [[маневр]]еним засобом в руках фронтового і Головного командування для вирішення оперативно-стратегічних завдань
== Історія ==
=== Перше формування ===
[[17 листопада]] [[1919]] року [[Революційна військова рада республіки|РВС Республіки]] за пропозицією РВС [[Південний фронт (Громадянська війна в Росії)|Південного фронту]] прийняв рішення про створення 1-ї Кінної армії (командувач [[Будьонний Семен Михайлович|С. М. Будьонний]], член РВС [[Ворошилов Климент Єфремович|К. Є. Ворошилов]], до липня 1920 — [[Щаденко Юхим Опанасович|Ю. О. Щаденко]], з травня 1920 — С. К. Мінін, з жовтня 1920 — П. П. Горбанів). За наказом РВС Південного фронту від [[19 листопада]] [[1919]] року ця [[армія]] була утворена на базі 1-го кінного корпусу Будьонного у складі 4-ї, 6-ї і 11-ї дивізій.
У квітні 1920 року до її складу входили: 4-та, 6-та, 11-та, 14-та і 2-га імені Блінова (незабаром виведена із складу) кавказька дивізії, Окрема кавказька [[Бригада (військова справа)|бригада]] особливого призначення, автобронезагін імені Я. М. Свердлова, декілька [[бронепоїзд]]ів, авіагрупа і інші частини загальною чисельністю 16—17 тис.
У листопаді-грудні [[1919]] року вона разом з 9-ю і 12-ю стрілецькими дивізіями складала одну з ударних груп Південного фронту. У [[Воронезько-Касторненська операція 1919 року|Воронезько-Касторненської операції 1919 року]] 1-ша Кінна армія, розгорнута з кінного корпусу, завдала важких поразок білогвардійській кінноті, а потім зіграла вирішальну роль в Донбасівській операції 1919 року.
У січні [[1920]] року 1-ша Кінна армія у взаємодії з військами 8-ї армії звільнила [[Таганрог]]
В кінці січня [[1920]] року 1-ша Кінна армія увійшла до складу [[Кавказький фронт (Громадянська війна в Росії)|Кавказького фронту]]. У лютому [[1920]], діючи на тихорецькому напрямі, вона провела спільно з доданими
У квітні-травні [[1920]] року у зв'язку з початком [[Польсько-радянська війна 1920|радянсько-польської війни]] 1-ша КА була перекинута з [[Північний Кавказ|Північного Кавказу]] в [[Україна|Україну]] і включена до складу [[Південно-Західний фронт (Громадянська війна в Росії)|Південно-Західного фронту]]. Після зосередження в [[Умань|Умані]] вона
[[5 червня]] [[1920]] року 1-ша кінна армія сильним ударом на
[[27 червня]] 1-ша кінна армія захопила [[Новоград-Волинський]], а [[10 липня]] — [[Рівне]].
Наприкінці липня — початку серпня [[1920]] року 1-ша кінна армія вела бої під [[Львів|Львовом]], а потім
Взимку [[1920]]–[[1921]] років 1-ша кінна армія вела [[Бій|бої]] з [[Махновський рух|військами Махно]] на [[Лівобережна Україна|Лівобережній Україні]], а потім розбила білогвардійську повстанську армію генерала Пржевальського на Північному Кавказі. У травні [[1921]] року 1-ша кінна армія була розформована, але [[штаб]] армії зберігався ще до жовтня [[1923]] року.
У лавах 1-ї кінної армії воювало багато бійців і командирів, що згодом зайняли значні командні посади в [[Червона Армія|Червоній Армії]]: [[Тимошенко Семен Костянтинович|С. К. Тимошенко]], [[Кулик Григорій Іванович|Г. І. Кулик]], [[Єрьоменко Андрій Іванович|А. І. Єрьоменко]], [[Хрулев Андрій Васильович|А. В. Хрульов]], [[Тюленєв Іван Володимирович|І. В. Тюленєв]], [[Городовіков Ока Іванович|О. І. Городовіков]], [[Баграмян Іван Христофорович|І. Х. Баграмян]], [[Москаленко Кирило Семенович|К. С. Москаленко]], [[Рибалко Павло Семенович|П. С. Рибалко]], [[Лелюшенко Дмитро Данилович|Д. Д. Лелюшенко]], [[Апанасенко Йосип Родіонович|Й. Р. Апанасенко]], [[Мерецков Кирил Панасович|К. П. Мерецков]], [[Гречко Андрій Антонович|А. А. Гречко]], [[Рябишев Дмитро Іванович|Рябишев Д. І.]], [[Стрепухов Петро Якович|П. Я. Стрепухов]], [[Жигарев Павло Федорович|П. Ф. Жигарев]], [[Леонов Олексій Іванович|О. І. Леонов]], [[Федоренко Яків Миколайович|Я. М. Федоренко]], [[Жадов Олексій Семенович|О. С. Жадов]], [[Курочкін Павло Олексійович|П. О. Курочкін]] та інші.
| |||