Вільфред Лор'є: відмінності між версіями

На початку XX століття загострилася боротьба між [[Велика Британія|Великою Британією]] та [[Німецька імперія|Німецькою імперією]] за [[панування на морі]]. [[Велика Британія]] звернулася до Канади із запитом по фінансову допомогу та допомогу ресурсами і сировиною на будівництво нових військових кораблів. Цей запит посилив розкол у канадському суспільстві — прихильники Британії відстоювали необхідність надання максимальної допомоги, позиція франкомовних канадців була не надавати нічого. Компромісним рішенням стало створення у 1910 році Королівського канадського флоту, який мав у своєму складі п'ять [[Крейсер|крейсерів]] та шість [[Ескадрений міноносець|есмінців]]. Під час політичної або військової кризи цей флот міг підпорядковуватися [[Королівський військовоВійськово-морськийморські сили флотВеликої ВеликобританіїБританії|Королівському військово-морському флоту Великої Британії]].

Ліберальний уряд на чолі з Лор'є активно просував так звану ''політику взаємності'', спрямовану на поглиблення економічної співпраці зі [[СШАСполучені Штати Америки|Сполученими Штатами Америки]]. Ця політика піддавалася нищівній критиці з боку [[Консервативна партія Канади|консерваторів]], які називали її продажною та пророкували, у випадку її розвитку, приєднання Канади до США на правах [[штат]]у. Для розв'язання конфлікту навколо політики взаємності Лор'є оголосив у 1911 році передчасні федеральні вибори, на яких зазнав поразки. Його місце на посаді прем'єр-міністра Канади посів консерватор [[Роберт Лейрд Борден]].