У [[330]] році він обстоював видалення з кафедри першого за часом борця з аріанами [[Святитель Євстахій|Євстафія Антіохійського]], а в [[336]] році добивався повернення із заслання [[Арій|Арія]] і визволення із ув'язнення іншого поборника [[православ'я]] — [[Афанасій Великий|св. Афанасія Александрійського]].
=== Про владу: ===
{{Цитата|Відомо, що істинним царем, за всією справедливі-стюсправедливістю, варто називати того, хто прикрасив свою душу царськими чеснотами, за зразком найвищого царства; і навпаки: той, хто зрікся їх, відкинувши Всецаря, не визнав небесного Отця душ і не від-даввіддав належної Цареві пошани, але прийняв у душу неподобство і мерзенність, царську смиренність замінив дратівливістю дикого звіра, щедролюби-вущедролюбиву налаштованість невиліковною отрутою злоби, розсудливість безумством... хто віддався усьому цьому, той, хоч би й возвисився тиранічною вла-доювладою, не може навіть найменуватися царем. Та і як йому нести небесний образ монаршого права, коли він наніс на свою душу численні образи де-монівдемонів? Який із нього начальник і володар над усі-маусіма, коли він на самого себе привернув незліченну кількість жорстоких деспотів, коли він раб огидної пристрасті... Отож, за свідченням істини, нехай у нас буде проголошений один цар — друг Всецаря Бога|3=Євсевій Кесарійський|4=<ref>{{Cite web|url=https://azbyka.ru/otechnik/Evsevij_Kesarijskij/slovo-vasilevsu-konstantinu/|title=Слово василевсу Константину - читать, скачать - Евсевий Кесарийский (Памфил)|website=azbyka.ru|language=ru|accessdate=2018-12-24}}</ref>}}
