Генріх IV (король Франції): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 133:
У [[1591]] році в [[Мант]]і король вперше побачив Габріель д'Етре, яка стала на кілька років його новою коханою. Втім, Генріх не відразу домігся від неї взаємності. Помітивши залицяння короля, Габріель виїхала з Манта до Пікардії, в замок Кевр. Незважаючи на воєнний час і на те, що ліс, що оточував Кевр, був наповнений ворожими пікетами, закоханий Генріх з п'ятьма товаришами поскакав за нею слідом. Переодягнувшись селянином, з оберемком соломи на голові, він знову з'явився перед своєю коханою, але та з презирством вигнала його геть. Тоді Генріх змінив тактику і влаштував шлюб Габріели з літнім вдівцем де Ліанкуром, якого він потім видалив під пристойним приводом. Габріель, нарешті, здалася, але була для короля не дуже вірною подругою.
 
Під час боротьби Генріха за французьку корону Габріель була головною фавориткою короля. Під час другої облоги Парижа вона займала невеликий павільйон на висотах [[Монмартр]]у, а в червні [[1594]] року в замку Кусі поблизу Ліона народила Генріху сина Сезара. Приїхавши в Париж, король узаконив цю дитину і оголосив, що починає розлучення з Маргаритою Валуа. Очевидно, він збирався потім одружитися на Габріелі. У березні [[1595]] року фаворитка стала маркізою Монсо, а в [[1597]] — у герцогинею Бофор. Король повідомляв Габріелі про всі розбрати, відкривав їй всі свої душевні рани, і вона завжди вміла втішити причину його страждання. За роки фавору вона народила Генріху ще доньку Катерину Генрієтту і сина Олександра. Але Габріель так і не дожила до розлучення короля. Вона раптово померла в квітні [[1599]] року (як думали тоді, від отрути). Коли нещасний Генріх дізнався про цю трагедію, з ним стався нервовий припадок, і він ліг у ліжко.
 
Проте король не міг довго сумувати. Через сім місяців після смерті Габріели він отримав формальне розлучення з Маргаритою і незабаром вже був стурбований відразу двома серцевими справами: сватанням до [[Марія Медічі|Марії Медічі]] і залицянням за Генрієттою д'Антраг. З усіх фавориток короля ця виявилася найрозважливішою. Перш ніж відповісти Генріху взаємністю, Генрієтта зажадала від нього формальний письмовий договір: король обіцяв вступити з нею в законний шлюб, як тільки вона породить йому сина. Крім того, Генрієтта отримала з нього за першу ніч сто тисяч франків. Незабаром фаворитка зробилася вагітною. Генріх, вже домовився про укладення шлюбу з Марією Медічі, опинився в скрутному становищі. Він посвятив Генрієтту в маркізи Вернейль, обіцяв видати її заміж за принца крові герцога Неверського, але та уперто відмовлялася повернути даний їй документ і загрожувала скандалом. У липні [[1600]] року Генрієта народила мертву дівчинку, і це нещастя позбавило короля від необхідності виконувати свою обіцянку. Фаворитка зменшила тон, стала більш поступливою. Король продовжував плекати до неї ніжні почуття.