Чумацтво: відмінності між версіями

За словником [[Макс Фасмер|Макса Фасмера]], більшість визнаних мовознавців-славістів вважають походження слова ''«чумак»'' із [[Тюркські мови|тюркських мов]], а саме&nbsp;— від [[Турецька мова|турецького]] слова ''čоmаk'' (булава, довга палиця), [[Уйгурська мова|уйгурського]] ''čоmаk'' (сильний, дужий) або турецького ''čumakdar'' (той, що носить булаву). Малоімовірним є походження від тюркського ''čum'' («[[бочка]]»). Порівняння із словом ''«чума́»'' лише віддзеркалює «народну етимологію», навіть якщо українські чумаки, що їздили за сіллю, як іноді стверджується, для запобігання [[Чума|чуми]] мазали свою одежу [[Дьоготь|дьогтем]]<ref>[[Макс Фасмер]]: [https://web.archive.org/web/20120204175944/http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?root=/usr/local/share/starling/morpho&morpho=1&basename=\usr\local\share\starling\morpho\vasmer\vasmer%5Cusr%5Clocal%5Cshare%5Cstarling%5Cmorpho%5Cvasmer%5Cvasmer&first=16701 Етимологічний словник], стор. 836</ref>.

Український дослідник Григорій Халимоненко вважає, що чумак походить від тюркського слова ''çomaq'' «пірнальник: той, що занурюється (у воду)». Це пов'язано з тим, що основний промисел чумаків був видобуток і торгівля сіллю, а це передбачає процес занурювання. Друга версія походження є від тюркського слова ''тумак''&nbsp;— особа, в котрої один з батьків турок чи татарин, а інший&nbsp;— [[українець]]. Це пов'язано з тим, що чумацький [[торговий шлях]] був з [[Кримське ханство|Кримського ханства]] в [[Запорозька січ|Запорозьку січ]], а тому, для уникнення пограбування, їх повинні були приймати за своїх, як кримські татари, так і [[запорозькі козаки]]<ref>[https://web.archive.org/web/20171215043047/http://www.nas.gov.ua/institutes/ium/Structure/Documents/2010_4.pdf Г. Халимоненко Походження слова чумак // Українська мова, 2010, №&nbsp;4], стор.85</ref>.