Інфекція, яку спричинює вірус Епштейна — Барр: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
продовжив написання |
продовжив написання |
||
Рядок 109:
== Діагностика ==
У [[Клінічний аналіз крові|клінічному аналізі крові]] хворих на інфекційний мононуклеоз зміни є досить характерними. [[Лейкопенія]], яка може виявлятись у перші 2 дні хвороби, змінюється [[лейкоцитоз]]ом зі значним збільшенням одноядерних клітин — [[Лімфоцити|лімфоцитів]], [[Моноцити|моноцитів]]. Зменшується кількість сегментоядерних [[Нейтрофіли|нейтрофілів]], але при цьому навіть незначно збільшується кількість паличкоядерних. [[ШОЕ]] збільшується незначно. Найхарактернішою особливістю є наявність атипових мононуклеарів (старі назви «моноцитоподібні лімфоцити», «віроцити». «клітини Дауні») — зрілих атипових одноядерних клітин, які мають велике, асиметрично розташоване в клітині губчасте ядро. Протоплазма клітин широка, базофільна, містить ніжну азурофільну зернистість. Між ядром та цитоплазмою нерідко виявляється поясок просвітлення. Кількість атипових мононуклеарів може сягати 20 % всіх лейкоцитів і більше. Вони з'являються на 2-3-й день хвороби і спостерігаються у крові протягом 3-4 тижнів, іноді до 2 місяців і більше. При ураженні печінки помірно підвищується активність [[Аланінамінотрансфераза|АлАТ]] та [[Аспартатамінотрансфераза|АсАТ]], рівень [[білірубін]]у.
Поліморфізм клінічних проявів, а також залучення до патологічного процесу імунної системи зумовлюють необхідність специфічного лабораторного підтвердження діагнозу. Виявлення в сироватці крові хворих гетерофільних антитіл до еритроцитів різних тварин (барана, бика, коня тощо) при інфекційному мононуклеозі нині практично не застосовується через певні технічні проблеми, відносну неспецифічність та поступилося [[імуноферментний аналіз|імуноферментному аналізу (ІФА)]], який дозволяє виявити антитіла різних класів, для діагностики гостроти важливе значення має виявлення [[Антитіла#Класифікація|IgM]]. Використовують [[Полімеразна ланцюгова реакція|полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР)]].
Діагностика хронічної активної ВЕБ-інфекції потребує проведення більшого обсягу лабораторних тестів.
| |||