Інфекція, яку спричинює вірус Епштейна — Барр: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
продовжив написання
продовжив написання
Рядок 1:
{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 22:5554, 1920 грудня 2018 (UTC)}}
{{Хвороба
| Назва = Інфекція, яку спричинює вірус Епштейна — Барр
Рядок 111:
Ґрунтується на оцінці анамнестичних, клінічних (слабкий інтоксикаційний синдром з гарячкою, гострий тонзиліт, збільшення лімфатичних вузлів, утруднення носового дихання, збільшення печінки і селезінки), лабораторних даних.
 
У [[Клінічний аналіз крові|клінічному аналізі крові]] хворих на інфекційний мононуклеоз зміни є досить характерними. [[Лейкопенія]], яка може виявлятись у перші 2 дні хвороби, змінюється лейкоцитозом[[лейкоцитоз]]ом ззі значним збільшенням одноядерних клітин — [[Лімфоцити|лімфоцитів]], [[Моноцити|моноцитів]]. Зменшується кількість сегментоядерних [[Нейтрофіли|нейтрофілів]], але при цьому навіть незначно збільшується кількість паличкоядерних. [[ШОЕ]] збільшується незначно. Найбільш характерноюНайхарактернішою особливістю є наявність атипових мононуклеарів (старі назви «моноцитоподібні лімфоцити», «віроцити». «клітини Дауні») — зрілих атипових одноядерних клітин, які мають велике, асиметрично розташоване в клітині губчасте ядро. Протоплазма клітин широка, базофільна, містить ніжну азурофільну зернистість. Між ядром та цитоплазмою нерідко виявляється поясок просвітлення. Кількість атипових мононуклеарів може сягати 20 % всіх лейкоцитів і більше. Вони з'являються на 2-3-й день хвороби і спостерігаються у крові протягом 3-4 тижнів, іноді до 2 місяців і більше. При ураженні печінки помірно підвищується активність [[Аланінамінотрансфераза|АлАТ]] та [[Аспартатамінотрансфераза|АсАТ цитолітичних ферментів]], рівень білірубіну[[білірубін]]у.
 
Поліморфізм клінічних проявів, а також залучення до патологічного процесу імунної системи зумовлюють необхідність специфічного лабораторного підтвердження діагнозу. Виявлення в сироватці крові хворих гетерофільних антитіл до еритроцитів різних тварин (барана, бика, коня тощо) при інфекційному мононуклеозі нині практично не застосовується через певні технічні проблеми, відносну неспецифічність та поступилося [[імуноферментний аналіз|імуноферментному аналізу (ІФА)]], який дозволяє виявити антитіла різних класів. Використовують [[Полімеразна ланцюгова реакція|полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР)]].
 
Діагностика хронічної активної ВЕБ-інфекції потребує проведення більшого обсягу лабораторних тестів.
 
== Лікування ==