Вікіпедія

Інфекція, яку спричинює вірус Епштейна — Барр: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
продовжив написання
продовжив написання
Рядок 1:
{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 23:4427, 1718 грудня 2018 (UTC)}}
{{Хвороба
| Назва = Інфекція, яку спричинює вірус Епштейна — Барр
Рядок 80:
Нині загальноприйнятої клінічної класифікації ВЕБ-інфекції не існує. Виділяють первинну ВЕБ-інфекцію (гострий інфекційний процес — інфекційний мононуклеоз) та [[Хронічна активна ВЕБ-інфекція|хронічну ВЕБ-інфекцію]].
 
=== Клінічні прояви гострого перебігу (гаммагерпесвірусний інфекційний мононуклеоз) ===
[[Інкубаційний період]] при гострій формі (інфекційному мононуклеозі) триває 6-40 днів. При інших формах його визначити практично неможливо. Іноді хвороба починається з [[Продромальний період|продромального періоду]] тривалістю 2-3 дні, під час якого з'являються помірна втома, маловідчутна млявість, незначне зниження апетиту. У типових випадках початок хвороби гострий, температура тіла підвищується до 38-39°С. Хворі скаржаться на помірний головний біль, закладення носу, неприємні відчуття у горлі під час ковтання, пітливість. Взагалі, при інфекційному мононуклеозі рівень інтоксикації значно менший, ніж це буває при такій гарячці під час інших захворювань. Уже в перші 3-5 днів з'являється гострий тонзиліт, збільшення лімфатичних вузлів, печінки і селезінки (гепатоспленомегалія). Гарячка при інфекційному мононуклеозі може бути постійною, ремітуючою або неправильного типу, іноді — хвилеподібною. Тривалість гарячкового періоду — від 4-5 днів до 2-4 тижнів і більше.
 
Лімфаденопатія — найбільш сталий прояв хвороби. У першу чергу збільшуються шийні лімфатичні вузли, особливо розташовані уздовж заднього краю грудинно-ключично-соскоподібного м'яза, під кутом нижньої щелепи (мал. 36). Збільшення цих вузлів іноді помітне на відстані при повертанні голови вбік. ІнодіНерідко збільшені лімфатичні вузли мають вигляд ланцюжка або пакета і часто, симетрично розташовані, діаметр їх може досягати 1-3 см. Вони еластичні, помірно чутливі на дотик, не спаяні між собою, рухомі, шкіра над ними не змінена. Одночасно іноді може бути (не завжди)й збільшення пахвових і пахвинних лімфатичних вузлів. Рідше спостерігається збільшення бронхолегеневих, середостінних і брижових лімфатичних вузлів. З'являється певне утруднення носового дихання, може дещо змінюватися голос. Однак, незважаючи на це, виділень з носа в гострому періоді хвороби майже не спостерігається тому, що при інфекційному мононуклеозі розвивається задній риніт — уражуєтьсяуражається слизова оболонка нижньої носової раковини, входу в носову частину глотки.▼
Уже в перші 3-5 днів з'являється гострий тонзиліт, збільшення лімфатичних вузлів, печінки і селезінки. Гарячка при інфекційному мононуклеозі може бути постійною, ремітуючою або неправильного типу, іноді — хвилеподібною. Тривалість гарячкового періоду — від 4-5 днів до 2-4 тижнів і більше.
▲Лімфаденопатія — найбільш сталий прояв хвороби. У першу чергу збільшуються шийні лімфатичні вузли, особливо розташовані уздовж заднього краю грудинно-ключично-соскоподібного м'яза, під кутом нижньої щелепи (мал. 36). Збільшення цих вузлів помітне на відстані при повертанні голови вбік. Іноді лімфатичні вузли мають вигляд ланцюжка або пакета і часто симетрично розташовані, діаметр їх може досягати 1-3 см. Вони еластичні, помірно чутливі на дотик, не спаяні між собою, рухомі, шкіра над ними не змінена. Одночасно може бути (не завжди) збільшення пахвових і пахвинних лімфатичних вузлів. Рідше спостерігається збільшення бронхолегеневих, середостінних і брижових лімфатичних вузлів. З'являється певне утруднення носового дихання, може дещо змінюватися голос. Однак, незважаючи на це, виділень з носа в гострому періоді хвороби майже не спостерігається тому, що при інфекційному мононуклеозі розвивається задній риніт — уражується слизова оболонка нижньої носової раковини, входу в носову частину глотки.
 
Одночасно з лімфоаденопатією з'являються симптомиознаки гострого тонзиліту та фарингіту[[фарингіт]]у. Зміни на мигдаликах можуть бути катаральними, фолікулярними, лакунарними, виразково-некротичними, іноді з утворенням перламутрово-білого або кремового за забарвленням нальотунашарування, а в ряді випадків — м'яких фібринозних плівок, які певною мірою нагадують [[Дифтерія|дифтерійні]]. Такі нальотинашарування зрідка можуть навіть поширюватись за межі мигдаликів, що супроводжується посиленням гарячки або її відновленням після попереднього зниження температури тіла. Зустрічаються випадки інфекційного мононуклеозу без ознак виразного продуктивного тонзиліту.
Збільшення печінки і селезінки — один з постійних симптомів інфекційного мононуклеозу. У більшості хворих збільшення селезінки виявляють уже з перших днів хвороби, вона порівняно м'якої, консистенції, досягає максимального розміру на 4-10-й день хвороби. Нормалізація її розмірів відбувається не раніше 2-3-го тижня хвороби, після нормалізації розмірів печінки. Печінка максимально збільшується також на 4-10-й день хвороби. У деяких випадках збільшення печінки може супроводжуватися незначним порушенням її функції, помірною жовтяницею.▼
 
▲Збільшення печінки і селезінки — один з постійних симптомів інфекційного мононуклеозу. У більшості хворих збільшення селезінки виявляють уже з перших днів хвороби, вона порівняно м'якої, консистенції, досягає максимального розміру на 4-10-й день хвороби. Нормалізація її розмірів відбувається не раніше 2-3-го тижня хвороби, після нормалізації розмірів печінки. Печінка максимально збільшується також на 4-10-й день хвороби. У деяких випадках збільшення печінки може супроводжуватися незначним порушенням її функції, помірною [[Жовтяниця (медицина)|жовтяницею]].
У 5-25 % хворих на інфекційний мононуклеоз з'являється висип, який може бути плямистим, плямисто-папульозним, уртикарним, геморагічним. Терміни появи висипу різні, утримується він протягом 1-3 днів і без сліду зникає. Часто він відбувається при призначенні амінопеніцилінів (ампіцилін. амоксіцилін) і є імуноалергічною реакцією.▼
 
▲У 5-25 % хворих на інфекційний мононуклеоз з'являється [[висип]], який може бути плямистим, плямисто-папульозним, уртикарним, геморагічним. Терміни появи висипу різні, утримується він протягом 1-3 днів і без сліду зникає. Часто він відбувається при призначенні амінопеніцилінів ([[ампіцилін.]], амоксіцилін[[амоксицилін]]) і є імуноалергічною реакцією.
До атипового перебігу інфекційного мононуклеозу відносять випадки захворювання, коли виявляються лише деякі типові симптоми (наприклад, поліаденіт) або найбільш значні ознаки, які не є типовими — екзантема, жовтяниця, симптоми ураження нервової системи тощо. Спостерігається стертий, безсимптомний перебіг хвороби.▼
 
▲До атипового перебігу інфекційного мононуклеозу відносять випадки захворювання, коли виявляються лише деякі типові симптомипрояви (наприкладзокрема, поліаденіт) або найбільш значні ознаки, які не є типовими — екзантемависип, жовтяниця, симптоми ураження нервової системи тощо. СпостерігаєтьсяЧасто спостерігається стертий, безсимптомний перебіг хвороби.
 
=== Інші форми ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Інфекція,_яку_спричинює_вірус_Епштейна_—_Барр