Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
| Ім'я при народженні =
| Дата народження =
| Місце народження = [[хутір|х.]] [[Новопетрівка (Роменський район)|Ладанський]], [[Роменський повіт]],[[Полтавська губернія]], {{RUSold}}
| Дата смерті =
| Місце смерті = [[Київ]], [[Українська РСР]],<br/>{{USSR}}
| Національність = [[українець]]
| Жанр =
}}
 
'''Іва́н Петро́вич Кавалері́дзе''' ({{ДН2|13|4|1887|1}}<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/ikavaleridzemuseum/posts/1185801138222510|title=Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе|website=www.facebook.com|language=uk|accessdate=2018-04-14}}</ref>, [[хутір]] [[Новопетрівка (Роменський район)|Ладанський]], нині [[Роменський район]], [[Сумська область]]&nbsp;— [[3 грудня]] [[1978]], [[Київ]])&nbsp;— український [[скульптор]], [[кінорежисер]], [[драматург]], сценарист, художник кіно. [[Народний артист УРСР]] (1969).
 
[[Народний артист УРСР]] (1969).
 
== Життєпис ==
 
Народився в [[селяни|селянській]] сім'ї Килини Луківни Кухаренко та Петра Васильовича Кавалерідзе (Кхварідзе)&nbsp;— сина Васо Кхварідзе, нащадка грузинського князівського роду, якого в середині [[19 століття]] привіз в Україну московський генерал Ладонський після закінчення [[Велика Кавказька війна|Кавказької війни]].
 
[[Файл:Могила Івана Кавалерідзе.jpg|міні|Могила Івана Кавалерідзе]]
 
ЖовтневийВ переворотчаси зустрівУкраїнської Держави Гетьмана Павла Скоропадського, у [[Ромни|Ромнах]], де наприкінці жовтня 1918, створив перший повноростовий пам'ятник [[Тарас Шевченко|Тарасу Шевченку]]. Працюючи там у відділі народної освіти, він викладав малювання у 6 школах, вів міський драмгурток і був головним режисером [[Роменський пересувний робітничо-селянський театр|Роменського пересувного робітничо-селянського театру]] ([[1925]]–[[1930]]. Був наділений надзвичайною енергією. Його друзі, [[Огюст Роден]] і [[Федір Шаляпін]], підтримували його прагнення сміливого пошуку, творче горіння. За шість років перебування в рідному місті (1917-1923) організував товариство охорони пам'ятників старини, сприяв відкриттю краєзнавчого музею. Залізничники на пам'ятник Шевченку запропонували 40 бочок цементу. Натомість попросили організувати трупу і побудувати театр. Кавалерідзе погодився. Театр був відкритий.
 
Був наділений надзвичайною енергією. Його друзі, [[Огюст Роден]] і [[Федір Шаляпін]], підтримували його прагнення сміливого пошуку, творче горіння. За шість років перебування в рідному місті (1917-1923) організував товариство охорони пам'ятників старини, сприяв відкриттю краєзнавчого музею. Залізничники на пам'ятник Шевченку запропонували 40 бочок цементу. Натомість попросили організувати трупу і побудувати театр. Кавалерідзе погодився. Театр був відкритий.
 
Володів магією об'єднувати довкола себе творчих людей. 125 осіб входили до театру: режисери, художники, диригенти, артисти. "Артисти підібралися талант на таланті, в театр квиток важко було дістати, "&nbsp;— згадував режисер театру Іван Кавалерідзе. Степан Шкурат, Василь Яременко, Ганна Затиркевич-Карпинська... Репертуар підбирали ретельно. «Лісова пісня», «В катакомбах», «В домі труда, в краю неволі» Лесі Українки, «Бурлак» Карпенка-Карого.
У 1941 протягом Другої світової війни керував відділом культури [[Київська міська управа|Київської міської управи]].
 
По закінченні війни, коли радянськаросійська окупаційна влада цькувала митця за перебування під німецькоюнімецьким окупацієюначалом, а [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київська кіностудія]] виселила його зі службової квартири, майстра прихистила театральна актриса [[Любов Гаккебуш]] у своєму помешканні на [[Велика Житомирська вулиця|Великій Житомирській]], 17.
 
У 1950-ті створив барельєфи вписані в тонго по периметру одного з ярусів вежі на будинку по Георгіївському пер. №&nbsp;2 в Києві (не збереглися){{sfn|Unakov|2016|с=224}}.
 
== Доробок у галузі скульптури ==
 
[[Файл:Шевченко, Суми.jpg|thumb|Пам'ятник Шевченкові у Сумах (не існує). Архт. Кавалерідзе. [[Кубізм]]. 1926. На самому початку «хрущовської епохи», а саме в 1953&nbsp;р., пам'ятник знесли: Микита Хрущов побачив у творчості Кавалерідзе прояви «кавказького сепаратизму», плюс генсеку дуже не подобався кубізм.]]
 
Анонімний користувач