Клейноди: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AquatoR (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
AquatoR (обговорення | внесок)
м Замінено вміст на «'''Клейноди''' ({{lang-de|Kleinod}} — скарб, коштовність) — слово Германізм|германського п...»
Мітка: Замінено
Рядок 1:
'''Клейноди''' ({{lang-de|Kleinod}} — скарб, коштовність) — слово [[Германізм|германського походження]] на означення відзнаки, атрибутів і символів військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних [[уряд]]ів у [[XV століття|XV]]—[[XVIII століття]]х. У подібній якості були поширенні насамперед у [[Священна Римська імперія|Священній Римській імперії]] ([[Клейноди Священної Римської імперії|імперські клейноди]]) та козацьких військах ([[козацькі клейноди]]).
[[Файл:Хоругва1.JPG|300px|thumb|Хоругва українських козаків]]
'''Клейно́ди''' ({{lang-de|Kleinod}} — скарб, коштовність) — відзнака, атрибути і символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних [[уряд]]ів в [[Україна|Україні]] у [[XV століття|XV]]—[[XVIII століття]]х.
 
== Види клейнод ==
Клейноди були [[військо]]ві ([[держава|державні]]), [[січ]]ові, [[полк]]ові, [[паланка|паланкові]], [[сотня|сотенні]], [[курінь|курінні]] тощо.
 
Військові (державні) ''клейноди'' належали усьому [[військо|війську]] ([[держава|державі]]) і вручалися обраній на відповідну військову (державну) посаду [[старшина|старшині]].
 
Так само [[січ]]ові, полкові та інші клейноди належали тому чи іншому утворенню і вручалися обраній військовій і цивільній [[старшина|старшині]].
 
По закінченні терміну клейноди передавалися новообраній [[старшина|старшині]] або зберігалися до обрання у [[Генеральна військова канцелярія|Генеральній канцелярії]], [[січова церква|січовій церкві]], [[скарбниця|скарбниці]] тощо.
 
Окремі клейноди:
* [[булава]] — відзнака [[гетьман]]ської влади та [[Кошовий отаман|кошового отамана]] на [[Запорізька Січ|Січі]];
* [[бунчук]] — відзнака [[гетьман]]а і [[Кошовий отаман|кошового]], зберігалася у [[бунчужний|бунчужного]];
* [[корогва (прапор)|корогва]] — військова відзнака, зберігалася у [[хорунжий|хорунжого]];
* [[каламар]] — символ влади писаря;
* [[печатка]] — військова, січова, полкова або сотенна — зберігалася у [[генеральний суддя|генерального]] чи [[полковий суддя|полкового судді]], а сотенна — у [[сотник]]а;
* [[литаври]]&nbsp;— військові клейноди, що знаходилися у [[Військовий довбиш|довбиша]]<ref>''Черкаський Л. М.'' Українські народні музичні інструменти</ref>;
* [[гармати]]&nbsp;— загальновійськові клейноди, що були у віданні [[генеральний обозний|генерального]] чи [[полковий обозний|полкового обозного]], а на [[Запорізька Січ|Січі]]&nbsp;— у [[Артилерія|пушкар]]я;
* [[Сурма (інструмент)|сурми]]&nbsp;— військовий, полковий та січовий клейнод під віданням сурмача;
* [[пернач]] або [[шестопер]]&nbsp;— відзнака [[полковник]]а [[полк]]у і [[паланка|паланки]];
* [[Значок (прапор)|значок]]&nbsp;— заступав у будні [[корогва|корогву]] військову та [[полк]]ову, відзнака [[сотня|сотні]], [[курінь|куреня]]; <!--[[ліска]]&nbsp;— первісна відзнака козацьких [[гетьман]]ів, [[січ]]ових [[отаман]]ів, а пізніше&nbsp;— відзнака [[генеральний суддя|генерального]] чи [[полковий суддя|полкового судді]].{{Fact}}-->
 
== Бунчук ==
[[Файл:Бунчуки українських козаків.jpg|130px|thumb|Бунчуки українських козаків]]
Козацький [[бунчук]] був зроблений з насилених один на один кінських хвостів, пофарбованих в червоний колір, зверху бунчука була сплетена з чорно-червоного волосся шапочка з під якої йшли такого ж кольору сплетені коси, які в свою чергу переплітались нижче з волоссям хвоста. Зверху на чверть ліктя вище була прикріплена позолочена латунна «галка». Гетьманський бунчук був довжиною 4 лікті, а інколи і вищий.
 
Бунчуки запорожців були також, але замість червоно-чорного кольору вони вживали червоно-білий.
 
Від [[1647]]&nbsp;р. за Богдана Хмельницького, вживав на своїх бунчуках замість чорного кольору білий і були запроваджені також менші бунчуки, які були надані наказному гетьманові, до бунчуків почали прив'язувати два срібні кутаси на срібних шнурах, які прив'язували від «галки» і вони спадали нижче довжини хвостів.
 
Козацькі бунчуки означали владу і перемогу над невірними.
 
Під час війни бунчуки ставили в таборі перед наметами старшини. Була також посада: бунчужний, в його обов'язок входило стерегти бунчуки та носити їх під час урочистостей. При генеральному бунчужному були бунчужні, які без оплати носили малі бунчуки під час урочистостей, а під час війни товариші бунчужні йшли відразу за гетьманом і могли виконувати дрібні доручення.
 
Генеральні бунчужні і його бунчужні товариші носили соболеві шуби з рукавами, покриті оксамитом і шовкові каптани вишиті на грудях золотом. На Запоріжжі таких спеціальних урядовців не було, бунчуки носили хорунжі.
 
== Булава ==
[[Булава|Булави]], як і бунчуки поділялися на великі і малі, на пірначі або шестопери.
 
Гетьманська булава мала ручку з горіхового або іншого твердого дерева на яку була посаджена голова в вигляді кулі, овалу або шестопера, вона була позолочена і оздоблена коштовним камінням, буквами та гербами. Часто на них був напис кому належала та ким дарована або цитати з біблії. Булава Мазепи була оздоблена його гербом, булава Самойловича цифрами. Ручка на кінці була оправлена в срібло, інколи різьблена. Інколи булава була повністю лита з срібла, оздоблена перлами та коштовним камінням, такі отримав Богдан Хмельницький від Яна Казиміра та турецького султана. Дорошенко отримав таку булаву від кримського хана.
 
Деякі гетьмани мали кілька булав і вживали їх в залежності від значення урочистості. Булаву гетьман носив в руці.
 
Полковники мали свою булаву пірнач або шестопер, відрізнялися вони від гетьманських меншими розмірами і шестиграною формою. Кожний полковник зобов'язаний був завжди мати з собою шестопер і носили вони його завжди за поясом.
 
Запорозькі отамани мали також подібні булави або шестопери, які поділялися на великі і малі, великі були срібні, а малі залізні. Пірначі мали на Запоріжжі курінні отамани та полковники.
 
== Хоругва ==
{{main|Козацькі прапори}}
[[Корогва (прапор)|Хоругви]] були шовкові яскравих кольорів, найчастіше червоного, з одного боку було зображеня архангела чи когось зі святих, а з іншого хрест з списом та з написом, до якого полку належала корогва, ким і коли надана. Були на козацьких когогвах святі, які вважалися покровителями козацького війська, ангели, вогняні мечі.
 
Після поділу князем Рожинським козацького війська на полки і сотні, кожний полк і сотня отримали свою корогву, на яких частіше всього були герби повітів, орли, леви, мечі{{Fact}}.
 
Корогви сотень (значок) були трикутні з назвою сотні. Баторій подарував запорозькому та українському лицарству шовкові малинові корогви з срібним орлом. А війську подарував велику корогву, яка перебувала при гетьманові, корогва гетьмана називалася мала корогва. Кожному новому гетьманові польські королі, починаючи від Баторія посилали в дарунок нову корогву, останню отримав Богдан Хмельницький 16.02. [[1649]].
 
Запорожці мали свої корогви по куріннях та кожна сотня мала також свої (значок).
 
Гетьманська артилерія мала окремі корогви та полкові міста мали також свої корогви. Артилерія мала червону тканину з гарматою і трьома кулями, полкові міста мали зображення полкових гербів.
 
Корогви носили хорунжі. При генеральному військовому хорунжому завжди знаходилася кінна коменда, яка отримувала платню з каси війська та завжди знаходилася в гетьманській столиці.
 
[[Йосиф Богдан Залеський]]: на малинових (темно-амарантових) корогвах отаманських був срібний Архангел Михайло, якого люд називав просто Білий ангел.
 
== Печатки війська ==
Печатки знаходилася при гетьманах та отаманах, а булаву давали при обрані гетьмана.
 
Печатка: лицар в шапці набакир, з мушкетом на плечі, з шаблею та козацьким рогом. Печатка запорожців відрізнялася тим, що біля козака була ще зображена могила (курган) зі списом на ній, що означало прикордонну службу запорожців. Ці печаті були надані Баторієм. Крім того, кожний полк на Запоріжжі мав свою печатку.
 
== Сурма та литаври ==
{{main|Військова музика#Історія}}
[[Файл:Козацькі клейноди.jpeg|right|250пкс|міні|Литаври серед клейнод]]
Сурма&nbsp;— старовинний український дерев'яний духовий музичний інструмент; грали на ньому «сурмачі». Використовувався як військовими музиками так і цивільним населенням. Сурми витіснили мідні інструменти. Є намагання відновити сурми в оркестрах народних інструментів.
 
Гобоєподібні духові інструменти відрізняються од кларнетоподібних тим, що замість одинарного битного язичка вони мають подвійний язичок або подвійну тростину, обидві частини якої торкаються одна одної при вібрації. Гобоєподібні духові інструменти винайдені значно пізніше від кларнетоподібних, і вживали їх переважно як військові музичні інструменти нарівні з трубою або заміняючи її. У східних народів, серед яких гобой досяг дуже високого рівня розвитку, він зветься сурнай або зурна. Звідси походять українська назва цього інструмента&nbsp;— сурма і російська сурна.
 
В українській літературі дуже часто плутають сурму з трубою. А проте це зовсім неправильно. Сурма, як бачимо, гобоєподібний інструмент, а труба&nbsp;— амбушурний. У ті часи, коли ці інструменти були у вжитку в Україні, відмінність між ними завжди виразно підкреслювалась.
 
У полковій козацькій музиці сурмачів і трубачів завжди називали окремо. В одній з українських дум сурма зветься «військовою суремкою». У цій самій думі вона має епітет «тонкая».
 
== Джерела та література ==
* ''О.&nbsp;І.&nbsp;Коробов''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kleynody_kozacki Клейноди козацькі] // {{ЕІУ|4|345}}
* Jan Nepomucen Czarnowski, Ukraina i Zaporoże czyli Historya Kozaków od pojawienia się ich w dziejach, do czasu ostatecznego przyłączenia do Rossyi,1854 ., s. 32-45.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література ==
* Однороженко О.&nbsp;А.&nbsp;Козацька територіальна геральдика кінця XVI—XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— Харків, 2009.&nbsp;— 415 с.&nbsp;— (Monumenta rutheniae heraldica; vol. 3).&nbsp;— ISBN 966-7409-20-1
 
== Посилання ==
{{commons|Category:Military flags from Ukraine in the Swedish Army Museum|Прапори 1651 року}}
* [http://leksika.com.ua/10741002/legal/kleynodi Клейноди] // {{Юридична енциклопедія|3}}
* [http://www.digitaltmuseum.se/things/ryttarfana/S-AM/AM.082113/gallery Корогва з гербом Мазепи, взята 1706 під Несвіжем в Михайла Микошинського]
 
{{hist-stub}}
 
[[Категорія:Вексилологія]]
[[Категорія:Геральдика]]
[[Категорія:Козацька доба]]
[[Категорія:Державні символи]]
[[Категорія:Історія Великого князівства Литовського]]
[[Категорія:Військові ритуали]]