Вікіпедія

Українська православна церква (Московський патріархат): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Повернув до виправленої версії
Рядок 1:
{{Otheruses|Українська православна церква}}
{{Об'єднати з|Український екзархат Російської Православної Церкви}}
{{церква
|назва=Український екзархат<br> Московського Патріархату
|назва=Українська православна церква<br/>(Московський патріархат)
|фото=[[Файл:Cathedral of the Dormition.JPG|290px|center|Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра]]
|підпис=[[Успенський собор (Київ)|Успенський собор]] [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської лаври]] — адміністративний центр УПЦ МП
|засновник=суперечливо{{efn|Питання кого вважати засновником УПЦ є суперечливим. Сама Церква називає [[Апостол Андрій|Апостола Андрія]], який за легендою встановив на Київських горах хрест і за історичними даними проповідував у грецьких містах північного Причорномор'я, вважаючи його першим, хто приніс православну християнську віру на нинішні землі України. Безпосередньо церковна ієрархія (якщо не рахувати скіфських єпископів) бере початок від св. [[Михаїл Київський|Михаїла Київського]], що був першим митрополитом Київським. Серед засновник УПЦ називає також св. [[Володимир Великий|Володимира Великого]], за якого формальний єпископ і невелика кількохкільких грецьких парафій перетворились на велику митрополію, утворивши повноцінну помісну Церкву, що стала державною релігією. Представники інших конфесій вважають засновником УПЦ або [[Філарет (Денисенко)|Філарета (Денисенка)]], за якого УПЦ отримала повну самоврядність, зберігши лише канонічне поєднання з Московським Патріархатом, або [[Володимир (Сабодан)|Володимира (Сабодана)]], за якого УПЦ була розбудована і відроджена, кількість парафій, монастирів і єпархій зросла у кілька разів, УПЦ МП почала брати участь у міжправославних діалогах та урочистостях, і навіть брати участь у міжправославних нарадах як самостійна церковна одиниця (з 2008 року).}}
|предстоятель= [[Онуфрій (Березовський)]]
|центр=[[Київ]], [[Україна]]
Рядок 29 ⟶ 30:
}}
 
'''Український екзархат Московського Патріархату'''{{efn|У статті також вживаються назви «УПЦ МП» та «Українська православна церква Московського патріархату», [[de jure]] назви цією релігійної громади}} (також вживаються назви '''Український екзархат Російської православної церкви''' або скорочено '''Український екзархат РПЦ''', '''Українська православна церква''' або скорочено '''УПЦ''' та '''Українська православна церква Московського Патріархату''' або скорочено '''УПЦ МП''')&nbsp;— [[de facto]] назва церковної адміністративної одиниці [[Російська православна церква|Московського патріархату]] на території [[Україна|України]], що вживається після [[Об'єднавчий собор українських православних церков|Об'єднавчого собору українських православних церков]] 15 грудня 2018 року відколи єдиною канонічною православною церквою у євхаристичному спілкуванні з [[Православна церква|Вселенським православ'ям]] стала [[Православна церква України]].<ref>[http://web.archive.org/web/20181216195052/https://www.unian.ua/society/10162847-upc-mp-vtratit-pravo-nazivatisya-ukrajinskoyu-pislya-tomosu-konstantinopolya-filaret.html УПЦ (МП) втратить право називатися українською після томосу Константинополя – Філарет] - УНІАН, 22 червня 2018</ref><ref>[http://web.archive.org/web/20181216195214/https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/interchurch_relations/70956/ Московський Патріархат буде існувати в Росії, а в Україні буде екзархат Російської Церкви, – Патріарх Філарет] - РІСУ, 27 квітня 2018</ref> За канонами Вселенського православ'я, після того як Україна отримала томос від Константинопольського патріархату в середині 2018 року, Московський патріархат в Україні перестав існувати.<ref>[https://gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_moskovskogo-patriarhatu-v-ukrayini-bilshe-ne-isnuye/867899 Московського патріархату в Україні більше не існує ] // Gazeta.ua, 6 листопада 2018</ref>
'''Українська православна церква'''{{efn|У статті назви «УПЦ» та «Українська православна церква» стосуються Української православної церкви (Московського патріархату).}} (також ''Українська православна церква (Московський патріархат)'', ''Українська православна церква Московського патріархату'', ''Московський патріархат в Україні''; скорочення: '''УПЦ''' (офіційне), '''УПЦ (МП)''', '''МПвУ''')&nbsp;— [[релігійна організація]] в Україні, є самоврядною митрополією [[Російська православна церква|Російської православної церкви]].
 
За статутом УПЦ — незалежна й самостійна в управлінні, [[самовряднаDe церква|самовряднаjure]], згідно статутів [[Російська православна церква|РПЦ]], зУкраїнський особливимекзархат є статусомнезалежною та самостійною в управлінні,<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-09-25}}</ref> [[самоврядна церква|самоврядною]] [[православна церква|православною церквою]] з особливим статусом та правами широкої [[Автономія (православ'я)|автономії]]<ref>[http://hromadskeradio.org/news/2017/11/30/ukrayinska-pravoslavna-cerkva-mp-otrymala-osoblyvyy-status-u-rpc Українська православна церква МП отримала «особливий статус» у РПЦ]</ref> і правами широкої [[Автономія (православ'я)|автономії]]<ref name=":7">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/ua/db/text/5082275.html|title=Глава X. Украинская Православная Церковь / Офіційні документи / Патріархія.ru|website=Патріархія.ru|language=uk|accessdate=2018-09-25}}</ref>, є частиною [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]<ref name="синод рпц">[http://www.mospat.ru/ru/documents/ustav/viii/ VIII. Самоуправляемые Церкви // Устав Русской Православной Церкви]</ref><ref name=":6">{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-upts|title=Статут УПЦ {{!}} УПЦ МП|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-23}}</ref> на території [[Україна|України]]. За даними [[Державний комітет України у справах національностей та релігій|Держкомнацрелігій]] (станом на [[1 січня]] [[2010]] року) УПЦ (МП) було найбільшим в Україні релігійним об'єднанням за числом парафій та священнослужителів.<ref name="Держкомнацрелігій">[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=133166&cat_id=47945 Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1.01.2010 (Форма 1)]. Державний комітет України у справах національностей та релігій</ref> За даними [[Центр Разумкова|центру Разумкова]] (станом на 2018&nbsp;р.) до УПЦ МП відносять себе 19,1&nbsp;% православних України<ref>{{Cite web|url=http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf|title=ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОГО І ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНОГО
САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН:
ТЕНДЕНЦІЇ 2010-2018рр.|last=|first=|date=26 квітня 2018|website=|publisher=Центр Разумкова|page=17|language=|type=pdf|accessdate=}}</ref>.
 
Рішення [[ПредстоятельПомісний собор|Помісного]] Українськоїта Православної[[Собор|Архієрейського]] ЦерквиСоборів РПЦ є обов'язковими для Українського екзархату, а Суд Архієрейського Собору РПЦ є найвищим [[Церковний суд|церковним судом]] для Українського екзархату.<ref name=":7" /> Згідно статутів цієї релігійної громади, її предстоятелем є [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Блаженніший митрополит Київський і всієї України]]; з 17 серпня 2014 року ним є [[Онуфрій (Березовський)]]. [[Предстоятель]] обирається єпископатом УкраїнськоїУкраїнського Православної Церквиекзархату та благословляється [[Патріарх Московський і всієї Русі|Святішим Патріархом Московським і всієї Русі.]] Архієреї обираються її Синодом.<ref name=":7" /> Ім'я предстоятеля митрополита [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрія]] поминається в усіх храмах Української православної церкви МосковськогоУкраїнського патріархатуекзархату після імені [[Кирило (патріарх Московський)|патріарха Московського Кирила]]<ref name=":8">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=офіційний сайт РПЦ МП (Москва)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924112726/http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref>▼
Предстоятелем є [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|митрополит Київський і всієї України]], що носить титул «Блаженніший» (за версією [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]). З 17 серпня 2014 року ним є [[Онуфрій (Березовський)]].
 
РазомПочинаючи з кінці 2018 року, Український екзархат не є частиною так званої [[Православна церква|Вселенської православної церкви]], перервавши [[євхаристичне спілкування]]{{efn|[[Євхаристійне спілкування]]. Можливість спільного причастя вірних та спільного служіння [[Літургія|Літургії]] духовенства найкраще ілюструється безпосередньою практикою&nbsp;— у випадку УПЦ це візити предстоятелів та архієреїв усіх православних автокефальних Церков на церковні урочистості зі спільним служінням літургії (ювілей митрополита Володимира у [[2005]], візит [[Александрійська православна церква|Александрійського патріарха]] у [[2008]], річниця хрещення Русі у [[2009]] тощо).}} з усіма [[Автокефалія|помісними православними церквами]] світу через [[Російська православна церква|Російську Православну Церкву]]{{efn|Пункт 3, розділу 1 в статуті УПЦ МП&nbsp;— http://orthodox.org.ua/page/statut-upts}}.<ref>{{cite web |url=http://tyzhden.ua/News/221229 |title=РПЦ розірвала відносини з Константинополем |author= |date=2018-10-15 |website=http://tyzhden.ua/ |publisher=[[Український тиждень]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref><ref name="дзерктиж">[http://www.dt.ua/3000/3690/55798/ Українське Православ'я: старі проблеми у новому сторіччі] // Дзеркало тижня</ref><ref name="центрраз">[http://www.uceps.org/ukr/article.php?news_id=404 Константинопольський Патріархат і українські церковні проблеми] // Центр Разумкова</ref><ref name="ВПЦ">[http://kuzmenko.org.ua/uk/rozkol/world-orthodoxy Вселенське Православ'я про український розкол і Українську Православну Церкву]. Підбірка висловлювань ієрархів усіх православних автокефальних Церков, тобто [[Православна церква|Вселенського Православ'я]].</ref><ref name="дзерктиж"/><ref name="центрраз"/><ref name="ВПЦ" /> Український екзархат, разом із РПЦ, пішлапішов на [[Схизма|схизму]] за результатами Синоду РПЦ в Мінську 15 жовтня 2018&nbsp;р., у відповідь на [[Надання автокефалії Українській православній церкві#Синод Константинопольської православної церкви 9—11 жовтня|рішення синоду КПЦ 9-11 вересня 2018&nbsp;р.]]: підтвердження рішення щодо [[надання автокефалії Українській православній церкві|Надання автокефалії Православній церкві України]] та через відкликання [[Константинопольський патріархат|Константинопольським патріархатом]] 11 жовтня 2018 року Синодального листа 1686 року, який тимчасово передавав право хіротонії Київського митрополита патріарху Московському.<ref>{{cite web |url=https://ukr.lb.ua/society/2018/10/15/410010_viryani_upts_mp_pered_viborom_shizma.html |title=Віряни УПЦ МП перед вибором: схизма разом з РПЦ або єдність зі вселенським православ'ям, - Євстратій Зоря |author= |date=2018-10-15 |website=https://ukr.lb.ua/ |publisher=[[Лівий берег]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref> Те саме УПЦ МП повторила і 13 листопада 2018 року хоч згідно її уставу вона з'єднана з іншими Помісними Православними Церквами «''через Російську Православну Церкву..''»<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-11-13}}</ref>, тому розрив з [[Константинопольська православна церква|КПЦ]] стався ще тоді коли почалася [[Московсько-Константинопольська схизма (2018)|Московсько-Константинопольська схизма]]<ref>{{cite web|url=https://zaxid.net/upts_mp_rozirvala_zvyazok_z_konstantinopolem_i_vidmovilasya_zminiti_nazvu_n1469781|title=УПЦ МП розірвала зв’язок з Константинополем і відмовилася змінити свою назву|date=2018-11-13|website=https://zaxid.net/|publisher=zaxid.net|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/upts-mp-rozirvala-vidnosini-z-konstantinopolem-podrobitsi-ekstrenogo-soboru.htm|title=УПЦ МП розірвала відносини з Константинополем: подробиці екстреного Собору|date=2018-11-13|website=https://www.obozrevatel.com/|publisher=[[Обозреватель]]|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref>.▼
[[27 жовтня]] [[1990]] року Архієрейський собор [[Російська православна церква|Російської православної церкви]] скасував [[Український екзархат Російської православної церкви]] і заснував незалежну і самостійну в своєму управлінні Українську православну церкву. Нарівні з іншими православними та [[Українська греко-католицька церква|греко-католицькою]] церквами [[Україна|України]], УПЦ (МП) вважає себе прямою спадкоємницею [[Київська митрополія (988-1240)|Київської митрополії]] [[X століття]].<ref>«Помісною церквою з часів святого рівноапостольного князя Володимира є Київська митрополія. Сьогодні в православному світі вона іменується Українською православною церквою і такою визнається» (митрополит Володимир (Сабодан) в інтерв'ю агенції УНІАН [http://www.unian.net/ukr/news/news-291005.html]).</ref>
 
Український екзархат, нарівні з [[Православна церква України|Православною церквою України]] та [[Українська греко-католицька церква|Українською греко-католицькою церквою]], вважає себе прямою спадкоємницею [[Київська митрополія (988-1240)|Київської митрополії]] [[X століття]].<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-291005.html Голова УПЦ: Коли Президент відвідує Лавру, заходить до мене на каву і молиться біля мощей] - УНІАН, 19 грудня 2008</ref> За даними [[Центр Разумкова|центру Разумкова]] станом на квітень 2018 рік до Московського патрірахуту себе відносили 19,1% усіх православних України<ref>{{Cite web|url=http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf|title=ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОГО І ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН: ТЕНДЕНЦІЇ 2010-2018рр.|last=|first=|date=26 квітня 2018|website=|publisher=Центр Разумкова|page=17|language=|type=pdf|accessdate=}}</ref>.
Рішення [[Помісний собор|Помісного]] і [[Собор|Архієрейського]] соборів РПЦ є обов'язковими для Української православної церкви. Суд Архієрейського Собору РПЦ є найвищим [[Церковний суд|церковним судом]] для Української Православної Церкви<ref name=":7" />.
 
▲[[Предстоятель]] Української Православної Церкви обирається єпископатом Української Православної Церкви та благословляється [[Патріарх Московський і всієї Русі|Святішим Патріархом Московським і всієї Русі.]] Архієреї обираються її Синодом.<ref name=":7" /> Ім'я предстоятеля митрополита [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрія]] поминається в усіх храмах Української православної церкви Московського патріархату після імені [[Кирило (патріарх Московський)|патріарха Московського Кирила]]<ref name=":8">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=офіційний сайт РПЦ МП (Москва)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924112726/http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref>
 
▲Разом із РПЦ пішла на [[Схизма|схизму]] за результатами Синоду РПЦ в Мінську 15 жовтня 2018&nbsp;р., у відповідь на [[Надання автокефалії Українській православній церкві#Синод Константинопольської православної церкви 9—11 жовтня|рішення синоду КПЦ 9-11 вересня 2018&nbsp;р.]]: підтвердження рішення щодо [[надання автокефалії Українській православній церкві]] та через відкликання [[Константинопольський патріархат|Константинопольським патріархатом]] 11 жовтня 2018 року Синодального листа 1686 року, який тимчасово передавав право хіротонії Київського митрополита патріарху Московському.<ref>{{cite web |url=https://ukr.lb.ua/society/2018/10/15/410010_viryani_upts_mp_pered_viborom_shizma.html |title=Віряни УПЦ МП перед вибором: схизма разом з РПЦ або єдність зі вселенським православ'ям, - Євстратій Зоря |author= |date=2018-10-15 |website=https://ukr.lb.ua/ |publisher=[[Лівий берег]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref> Те саме УПЦ МП повторила і 13 листопада 2018 року хоч згідно її уставу вона з'єднана з іншими Помісними Православними Церквами «''через Російську Православну Церкву..''»<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-11-13}}</ref>, тому розрив з [[Константинопольська православна церква|КПЦ]] стався ще тоді коли почалася [[Московсько-Константинопольська схизма (2018)|Московсько-Константинопольська схизма]]<ref>{{cite web|url=https://zaxid.net/upts_mp_rozirvala_zvyazok_z_konstantinopolem_i_vidmovilasya_zminiti_nazvu_n1469781|title=УПЦ МП розірвала зв’язок з Константинополем і відмовилася змінити свою назву|date=2018-11-13|website=https://zaxid.net/|publisher=zaxid.net|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/upts-mp-rozirvala-vidnosini-z-konstantinopolem-podrobitsi-ekstrenogo-soboru.htm|title=УПЦ МП розірвала відносини з Константинополем: подробиці екстреного Собору|date=2018-11-13|website=https://www.obozrevatel.com/|publisher=[[Обозреватель]]|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref>.
 
== Назва ==
Рядок 68 ⟶ 63:
[[25 січня]] вбито Київського митрополита [[Володимир (Богоявленський)|Володимира (Богоявленського)]].
 
Від [[2 січня]] до [[7 квітня]] [[1918]] року у [[Москва|Москві]] проходила друга сесія [[Всеросійський помісний собор 1918-1919|Всеросійського помісного собору]], де, зокрема, приймається «Положення про тимчасове Вище Церковне Управління Православної Церкви в Україні». У зв'язку з громадянською війною положення надавало колишнім єпархіям [[Російська православна церкваРПЦ|Російської православної церкви]] на території України статусу [[автономія (православ'я)|автономного]] церковного округу на чолі з Київським митрополитом<ref name="катунін" />.
 
[[9 липня]] Всеукраїнський церковний собор визнав положення Всеросійського собору й створив автономну [[Українська автономна православна церква|Українську православну церкву]], яку очолив тодішній митрополит Київський [[Антоній (Храповицький)]]. З [[1919]] року митрополит Антоній був в еміграції (висланий урядом [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]]), а тимчасово керуючим Київською єпархією був [[Назарій (Блінов)]], єпископ Черкаський<ref name="катунін" />.
Рядок 78 ⟶ 73:
[[6 червня|6]]-[[9 червня]] [[1989]] року на Помісному соборі у Москві прийнято новий устав, що підтверджував статус Українського екзархату та надавав йому право називатися «Українська православна церква».
 
[[27 жовтня]] [[1990]] року Архієрейський собор [[Російська православна церкваРПЦ|Російської православної церкви]], що проходив 25-27 жовтня, скасував Український екзархат і знову заснував самоврядну і з правами широкої [[автономія (православ'я)|автономії]] '''Українську православну церкву'''.
 
Ухваленням Архієрейського Собору [[Російська Православна Церква|Російської православної церкви]] [[25 жовтня|25]]—[[27 жовтня]] [[1990]] року, у відповідь на звернення українського єпископату до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі [[Алексій ІІ|Алексія II]] і всього єпископату Російської православної церкви, за Блаженнішого [[Митрополит]]а Київського і всієї України [[Філарет (Денисенко)|Філарета]] (саме такий титул було надано Митрополитові Київському у [[1990]] році), Українській православній церкві було надано незалежність і самостійність в управлінні та права широкої автономії (що не є тотожним канонічному статусу автономії, яким володіє, наприклад, [[Фінляндська православна церква|Церква Фінляндії]] чи [[Японська православна церква|Японії]]).
Рядок 140 ⟶ 135:
== Канонічний статус ==
{{main|Статут Української православної церкви (Московського патріархату)}}
Українська Православна Церква володіє усіма правами і канонічним статусом, що наближає її до рівня [[автокефалія|автокефальної]] Церкви. Однак, формально, такою не є; канонічно&nbsp;— вона самостійна частина [[Російська православна церкваРПЦ|Російської православної церкви]]. Згідно зі [[статут]]ом РПЦ вона є «самоврядною з правами широкої автономії», що керується у своєму устрої та діяльності [[Томос]]ом [[Патріарх Московський|Патріарха Московського]] [[1990]] року та Статутом Української Православної Церкви. Останній стверджує<ref name="статут упц">[http://orthodox.org.ua/uk/node/2485 Статут Української Православної Церкви]</ref>:
{{цитата|1. Українська Православна Церква є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої.<br />2. Найвищими органами церковної влади та управління Української Православної Церкви є Собор Української Православної Церкви, Собор єпископів Української Православної Церкви та Священний Синод Української Православної Церкви на чолі з Митрополитом Київським і всієї України.<br />3. Українська Православна Церква з'єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву.<br />[...]<br />5. Українська Православна Церква ... є самокерованою частиною Руської Православної Церкви.}}
 
Рядок 191 ⟶ 186:
Українська православна церква визнає себе правонаступницею давньої [[Київська митрополія|Київської Митрополії Константинопольського Патріархату]] (у межах [[Україна|України]]) та [[Український екзархат|Українського Екзархату Російської православної церкви]].
 
[[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Київський митрополит]], предстоятель церкви, є постійним членом [[Священний синод Російської православної церкви|Священного Синоду Російської православної церкви]], а український єпископат бере участь у Архієрейських та Помісних Соборах РПЦ, у виборах [[Московський патріарх|Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі]]. Натомість, вплив [[Російська православна церкваРПЦ|Московського патріархату]] на внутрішній устрій УПЦ обмежений, усі рішення приймає [[Собор єпископів УПЦ МП|Архієрейський Собор Української православної церкви]]. [[Митрополит Київський УПЦ МП|Митрополит Київський та всієї України]] підпорядковується лише [[Священний синод УПЦ МП|Священному синоду]] та Соборам Української православної церкви.
 
Загальними органами управління в Українській православній церкві є [[Собор УПЦ МП|Собор]], [[Собор єпископів УПЦ МП|Собор єпископів]], [[Священний синод УПЦ МП|Священний синод]] та синодальні установи (відділи, комісії, місії), управління справами. Низку важливих повноваження має [[Митрополит Київський УПЦ МП|Предстоятель]]. Українська православна церква поділяється на дрібніші місцеві церкви&nbsp;— [[єпархія|єпархії]], які мають своїх предстоятелів (єпархіальних архієреїв) органи управління (єпархіальні збори, єпархіальна рада, єпархіальне управління) та установи ([[благочиння]], [[монастир]]і, [[парафія|парафії]]).
Рядок 232 ⟶ 227:
Найвідомішими монастирями Української Православної Церкви є три лаври&nbsp;— [[Києво-Печерська лавра|Свято-Успенська Києво-Печерська]], [[Почаївська лавра|Успенська Почаївська]] та [[Святогірська лавра|Успенська Святогірська]]. Інші значні монастирі: [[Успенський печерний монастир|Бахчисарайський Успенський печерний монастир]], [[Усікновенський скельний монастир|Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир]], [[Свято-Знаменський жіночий монастир]], [[Свято-Климентівський Інкерманський чоловічий монастир]],[[Свято-Троїцький чоловічий монастир (Китаївська Пустинь)]], [[Свято-Троїцький Густинський жіночий монастир]], [[Спасо-Преображенський Новгород-Сіверський чоловічий монастир]], [[Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир]], [[Софроніївський Мовчанський Різдва Богородиці Печерський монастир]], [[Дерманський монастир]], [[Спасо-Преображенський Мгарський чоловічий монастир]].
 
ЗагаломСтаном на 2010 рік, згідно з даними Держкомнацрелігій, в Українській православній церкві налічуєтьсяналічувалося 179 монастирів та 4626 ченців і черниць.<ref name="Держкомнацрелігій"/>[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=133166&cat_id=47945 Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1.01.2010 (Форма 1)]. Державний комітет України у справах національностей та релігій</ref> Жодна інша православна конфесія в [[Україна|Україні]] не може зрівнятися з УПЦ за розвитком [[чернецтво|чернечого життя]]. Так, наприклад, [[Українська православна церква — Київський патріархат]] має лише 45 монастирів із 137 ченцями і черницями (тобто по 3 ченця на монастир), а [[Українська автокефальна православна церква]] взагалі 10 ченців у 9 монастирях<ref name="Держкомнацрелігій"/>.
 
=== Навчальні заклади ===
Рядок 247 ⟶ 242:
{{Цитата|Як Предстоятель Української Православної Церкви, Митрополит Київський і всієї України є постійним членом Священного Синоду Руської Православної Церкви.|3=Розділ 5 пункт 8 статуту УПЦ МП|4=<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-upts|title=Статут УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-23}}</ref>}}
 
З [[20 липня]] [[2012]] року Українська православна церква налічує [[Список єпископів Української Православної Церкви (Московського Патріархату)|76 архієреїв]]. Серед них: предстоятель, 45 єпархіальних (правлячих) архієреїв, 21 вікарій та 9 на спочинку. З моменту надання прав автономії у [[1991]] році УПЦ покинули лише п'ятеро архієреїв (троє&nbsp;— митрополит [[Філарет (Денисенко)]], єпископи [[Андрій (Горак)]] і [[Яків (Панчук)]]&nbsp;— перейшли до неканонічних юрисдикцій і були позбавлені сану, інші двоє перейшли в пряму юрисдикцію [[Російська православна церкваРПЦ|Московського Патріархату]])&nbsp;— це найменший показник серед православних юрисдикцій в Україні. Ще 11 єпископів за цей період померли, більшість з них несли архієрейське служіння ще з [[1960]]–[[1970]]-х років. Загалом в УПЦ збереглася повна спадкоємність ієрархії з Українським екзархатом Московського патріархату ([[1918]]–[[1991]]), у якого, у свою чергу, була повна спадкоємність з ієрархією Російської православної церкви на території України ([[1620]]–[[1918]]).
 
Найавторитетнішими архієреями церкви, окрім Предстоятеля, є митрополит Дніпропетровський [[Іриней (Середній)]], митрополит Одеський [[Агафангел (Саввин)]], митрополит Донецький [[Іларіон (Шукало)]], митрополит Тернопільський [[Сергій (Генсицький)]], архієпископ Львівський [[Августин (Маркевич)]], архієпископ Білоцерківський [[Митрофан (Юрчук)]].
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_православна_церква_(Московський_патріархат)