Відкрити головне меню

Зміни

272 байти додано, 6 місяців тому
м
 
В [[античність|античну добу]] Трансільванію населяли [[даки]], в цих краях знаходилася столиця войовничого дакийського народу — [[Сармізегетуза]]. В 106—271 Трансільванія була римською провінцією (тоді вона зазнала часткової романізації), згодом опанована [[готи|готами]], [[гепіди|гепідами]], [[авари|аварами]] і [[Булгари|булгарами]], із 6 ст. до Трансільванії почали переселятися [[слов'яни]].
 
ДесьПриблизно зу [[IX століття|IX]] в -[[X століття|X століттісто]]<nowiki/>річчях відбувається переселення в Трансільванію з [[Балканський півострів|Балкан]] [[волохи|волохів]].
 
З кінця [[IX століття|9 ст.]]<ref>Edouard Sayous, Histoire generale des Hongrois, Budapest/Paris 1900, pag.25</ref>
Трансільванія була підкорена [[угорці|угорцями]], з початку [[XI століття]] стала частиною [[Угорське королівство|Угорського Королівства]], у складі якого мала широку автономію. З [[X століття|10 ст.]] в Трансільванії почали селитися [[угорці]], з [[XI століття|11 ст.]] у східній Трансільванії угорські вільні селяни слов’янського етнічного походження (так звані ''секлери''), з [[XII століття|12 ст.]]&nbsp;— [[Трансільванські сакси|сакси]]. У лютому [[1438]] року була узаконена [[Унія трьох націй]] (мадяри, сакси, [[секеї]]) зі спільного управління Трансільванією.
 
Після розпаду Угорського королівства ([[битва при Могачі (1526)]], [[1526]]) в Трансільванії оформилося автономне угорське [[Семигородське князівство]] (1541—1687) під зверхністю [[Османська імперія|Османської імперії]]. У різні роки столицею Трансільванії були Дюлафехервар ([[Алба-Юлія]]), Германштадт ([[Сібіу (місто)|Сібіу]]) та Коложвар ([[Клуж-Напока]]).
 
У [[XVII століття|17 ст.]] Трансільванія була об'єктом боротьби між Османською і [[Австрійська імперія|Габсбурзькою імперіями]]. У 1699—1867 Трансільванія була провінцією [[Австрія|Австрії]], згодом Угорщини, з 1918 Трансільванією заволоділо [[Королівство Румунія]].
 
=== Семигородське князівство ===
Друга половина [[XVI століття|XVI]] і [[XVII століття]]&nbsp;— період формування культурної та політичної ідентичності Трансільванії як оплоту [[протестантизм]]у на сході Європи. Спочатку, з часів заснування [[Семигородське князівство|Семигородського князівства]] під зверхністю [[Османська імперія|Османів]] ([[1541]] рік) і до [[1571]] року Трансільванією правила династія [[Заполья]], далі й аж до [[1613]] року князі Трансільванії походили головним чином з роду [[Баторі (династія)|Баторі]], в XVII столітті&nbsp;— з роду [[Ракоці]]. Вони не тільки витягували політичні дивіденди з протистояння султана і [[Династія Габсбургів|Габсбургів]], а й успішно захищали традиційні угорські вільності від централізаторських намірів віденських імператорів.
 
[[Князь]] Семигорода [[Габор Бетлен]] (1613-29) вважав [[1628]]&nbsp;р. за можливе відокремлення України від Польщі і створення окремої держави. [[Богдан Хмельницький]] був у дипломатичних зв'язках з князем Семигорода&nbsp;— [[Юрій I Ракоці]] (1630-48) і [[Юрій II Ракоці]] (1648-60) і уклав з ним військовий союз проти Польщі (1656). У [[XVIII століття|18 ст.]] екзильний гетьман [[Пилип Орлик]] мав зносини з князем [[Ференц II Ракоці|Ференцем II Ракоці]] (1676—1735; кн. 1704-11).
 
[[1699]] деякі проповіді [[Іоанікій Ґалятовський|Іоанікія Ґалятовського]] були перекладені та видані румунською мовою в [[Алба-Юлія]]. 1757&nbsp;р. Дімітріє Евстатіє Брашовянул створив першу румунську граматику в Трансільванії на основі граматики [[Мелетій Смотрицький|Мелетія Смотрицького]]; він також переклав ряд книг з [[Церковно-слов'янська мова|церковно-слов'янської]] на [[румунська мова|румунську мову]] (з'явились друком [[1792]] року в [[Сібіу (місто)|Сібіу]]).
 
У [[1687]] році, після невдалої для турків [[Віденська битва|облоги Відня]] і спроби султана посадити на трансільванський престол свого ставленика, князівство було зайнято військами Габсбургів. Султан остаточно відмовився від претензій на володіння Трансільванією за [[Карловицький конгрес|Карловицьким миром]] 1699 року.
Невдача розпочатої князем [[Ференц II Ракоці|Ференцем II Ракоці]] [[Національно-визвольна війна угорського народу (1703—1711)|спроби відокремитися від Габсбургів]] призвела до скасування в [[1711]] році трансільванської державності. Слідом за тим почався процес інтенсивного окатоличення Трансільванії. Після створення [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської]] монархії Трансільванія увійшла до складу Угорського королівства і була розділена на комітати (див., напр., [[Харомсек]]).
 
=== Трансильванія у румунському відродженні ===
 
[[1699]] деякі проповіді [[Іоанікій Ґалятовський|Іоанікія Ґалятовського]] були перекладені та видані румунською мовою в [[Алба-Юлія]]. 1757&nbsp;р. Дімітріє Евстатіє Брашовянул створив першу румунську граматику в Трансільванії на основі граматики [[Мелетій Смотрицький|Мелетія Смотрицького]]; він також переклав ряд книг з [[Церковно-слов'янська мова|церковно-слов'янської]] на [[румунська мова|румунську мову]] (з'явились друком [[1792]] року в [[Сібіу (місто)|Сібіу]]).
=== Українці Трансільванії та зв'язки з Руссю-Україною ===
[[Файл:Cetatea Râșnov, văzută din șoseaua Cristian-Râșnov..jpg|міні|праворуч|280пкс|Цитадель Ришнов на фоні гір&nbsp;— [[трансільванські сакси]] називали його Rusnâ, [[етимологія]] назви цього міста пов'язана з [[Русь|Руссю]], та населенням [[русини|русинами]]]]
88 125

редагувань