Сексизм: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Об’єктивне коригування частини тексту. |
|||
Рядок 97:
=== Дискримінація в мові ===
{{main|Гендерно-нейтральна мова}}
* Основною проблемою є неможливість об’єктивного визначення сексизму в мові. Одні вчені вважають, що дискримінуючою є відсутність вказівки на стать, другі назвають дискримінуючою наявність такої вказівки.<ref>«Проблема полягає ще в тому, що в розумінні самої системи сексизму серед дослідників немає єдності. Одна сторона вважає, що не-сексистськими є мовірувані пари (родо-статеві кореляти), в яких жінку «видно». Отже, несексистською повинна бути мова, в якій чоловічих форм буде рівно стільки, скільки жіночих. Інша сторона наполягає — вже сама вказівка на стать для людини принизлива, образлива, це сексистські висловлювання, що не відповідають принципу коректності. (...) Прихильники такого погляду на мову і в першому, і в другому випадку підходять до мови з позицій «ображеного», їхнє бачення дискримінації носить суб’єктивний характер, про що свідчить кваліфікація однієї і тієї ж конструкції як дискримінативної і як нейтральної. Однак важливіше інше — факт, що дискримінацію бачать там, де її просто немає, або там, де вона потенційно могла б бути.» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 99.)</ref>
*
*
* Особливо помітною є перевага чоловічих форм [[Гендерна нейтральність у мовах з граматичним родом|у мовах з граматичним родом]] (до яких належить українська), яка в деяких випадках може оголошуватися дискримінативною.<ref>«У слов’янських мовах як мовах з розвинутою категорією граматичного роду присутній цілий ряд родо-статевих і гендерних асиметрій, проте до дискримінативних відносять не всі з них (...). Бачення і відчуття дискримінації мовою, як буде видно далі, є більш ніж суб’єктивним. (...) Водночас одні розглядають наявність жіночого корелята до чоловічого найменування як факт позитивний (імена чоловічого роду повинні позначати тільки чоловіків), інші — як різко негативний (такі форми служать свого роду докором жінці в її приналежності до жіночої статі).» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 102.)</ref>
* Інколи оголошують сексистськими навіть окремі морфеми, що слугують для утворення жіночих корелятів.<ref>«Сексистськими деякі дослідники називають і самі морфеми — як засіб реалізації мовірування (Є. А. Кіпрська, О. В. Аксютіна). Виходячи з такої точки зору, всі фемінізуючі морфеми — суть мовні сексизми.» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 105.)</ref>
* Як синтаксичний сексизм інколи оцінюється використання узгодження займенників за чоловічим граматичним родом незалежно від статі референта (укр.: ''в кожного, хтось підійшов''). <ref>''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 110.</ref>
* До дискримінативних нерідко відносять і практику розщеплення за родом (''леді та джентельмени, браття і сестри''). <ref>''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 112.</ref>
* Сексистськими можуть вважатися також звертання, що вказують на сімейний статус (англ: ''міс, місіс'').
=== Дискримінація в суспільному нормуванні ===
| |||