Мельник Андрій Атанасович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Pavlo4 (обговорення | внесок) м →Вшанування пам'яті: Пам'ятники, місце смерті в Кельні, Німеччина |
Немає опису редагування |
||
Рядок 29:
| місце народження = [[Воля Якубова]], [[Дрогобицький повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорщина]]
| дата смерті = 1.11.1964
| місце смерті = [[Кельн|Кельн]], {{
| похований =
| національність = [[українець]]
Рядок 87:
Після загибелі Євгена Коновальця [[23 травня]] [[1938]] став головою [[Провід українських націоналістів|Проводу Українських Націоналістів]]. [[26 серпня]] [[1939]] року в Римі відбувся [[Великий Збір ОУН|ІІ Великий збір Українських націоналістів]], що ухвалив політичну програму Організації українських націоналістів, проголошено український націоналізм ідеологією ОУН, встановлено потребу розбудови устрою Української держави на засадах [[Націократія|націократії]], головою ОУН надалі обрано А. Мельника.
На початку 1940, відколи в організації відбувся конфлікт між ветеранами [[Перша світова війна|I СВ]] і [[Українська революція|перших визвольних]] з однієї сторони та їх суперниками (цивільними, переважно колишніми [[Політичний в'язень|політичними в'язнями]]<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/8/129316/ Як, де і коли виникла ОУН Степана Бандери?]</ref>) з іншої, від ОУН відокремились ''"бандерівці"'': стався розкол котрий супроводжувався взаємним фізичним знищенням опонентів. Окремі дослідники вказували близько 4 тис. загиблих ''"мельниківців"'' та зо кілька тисяч вбитих членів [[ОУН (б)]] в часи цього протистояння<ref>[http://gazeta.ua/ru/articles/people-and-things-journal/_quotakbi-taki-buli-ukrayinci-to-ya-bi-persha-ukrayinizuvalasyaquot/364619?mobile=true В.Гінда Бандерівці знищили близько чотирьох тисяч мельниківців]</ref>. Опісля розколу канонічна ОУН отримала назву {{не перекладено|треба=Організація українських націоналістів (мельниківці)|текст=ОУН(м)|мова=ru|є=Организация украинских националистов (мельниковцы)}}. У роки німецької окупації України Мельник послідовно відстоював ідею створення української незалежної держави, за що потрапив під арешт, з [[26 лютого]] [[1944]] був ув'язнений в [[концтабір|концтаборі]] [[Заксенгаузен]]. Після звільнення у [[1945]] жив у [[Німеччина|Німеччині]] та в місті [[Клерво (Люксембург)|Клерво]] в Люксембурзі. У [[1947]] на [[Великий Збір ОУН|Третьому Великому Зборі]] Українських Націоналістів Мельник обраний довічним головою [[ПУН]].
=== Діяльність з об'єднання української еміграції ===
Рядок 94:
[[25 вересня]] [[1960]] року нагороджений [[Воєнний хрест (УНР)|Воєнним хрестом]].
Помер 1 листопада 1964 року в м. [[
== Вшанування пам'яті ==
|