Мельник Андрій Атанасович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Pavlo4 (обговорення | внесок)
м →‎Вшанування пам'яті: Пам'ятники, місце смерті в Кельні, Німеччина
Немає опису редагування
Рядок 29:
| місце народження = [[Воля Якубова]], [[Дрогобицький повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорщина]]
| дата смерті = 1.11.1964
| місце смерті = [[Кельн|Кельн]], {{LUXGER}}
| похований =
| національність = [[українець]]
Рядок 87:
Після загибелі Євгена Коновальця [[23 травня]] [[1938]] став головою [[Провід українських націоналістів|Проводу Українських Націоналістів]]. [[26 серпня]] [[1939]] року в Римі відбувся [[Великий Збір ОУН|ІІ Великий збір Українських націоналістів]], що ухвалив політичну програму Організації українських націоналістів, проголошено український націоналізм ідеологією ОУН, встановлено потребу розбудови устрою Української держави на засадах [[Націократія|націократії]], головою ОУН надалі обрано А. Мельника.
 
На початку 1940, відколи в організації відбувся конфлікт між ветеранами [[Перша світова війна|I СВ]] і [[Українська революція|перших визвольних]] з однієї сторони та їх суперниками (цивільними, переважно колишніми [[Політичний в'язень|політичними в'язнями]]<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/8/129316/ Як, де і коли виникла ОУН Степана Бандери?]</ref>) з іншої, від ОУН відокремились ''"бандерівці"'': стався розкол котрий супроводжувався взаємним фізичним знищенням опонентів. Окремі дослідники вказували близько 4 тис. загиблих ''"мельниківців"'' та зо кілька тисяч вбитих членів [[ОУН (б)]] в часи цього протистояння<ref>[http://gazeta.ua/ru/articles/people-and-things-journal/_quotakbi-taki-buli-ukrayinci-to-ya-bi-persha-ukrayinizuvalasyaquot/364619?mobile=true В.Гінда Бандерівці знищили близько чотирьох тисяч мельниківців]</ref>. Опісля розколу канонічна ОУН отримала назву {{не перекладено|треба=Організація українських націоналістів (мельниківці)|текст=ОУН(м)|мова=ru|є=Организация украинских националистов (мельниковцы)}}. У роки німецької окупації України Мельник послідовно відстоював ідею створення української незалежної держави, за що потрапив під арешт, з [[26 лютого]] [[1944]] був ув'язнений в [[концтабір|концтаборі]] [[Заксенгаузен]]. Після звільнення у [[1945]] жив у [[Німеччина|Німеччині]] та в місті [[Клерво (Люксембург)|Клерво]] в Люксембурзі. У [[1947]] на [[Великий Збір ОУН|Третьому Великому Зборі]] Українських Націоналістів Мельник обраний довічним головою [[ПУН]].
 
=== Діяльність з об'єднання української еміграції ===
Рядок 94:
[[25 вересня]] [[1960]] року нагороджений [[Воєнний хрест (УНР)|Воєнним хрестом]].
 
Помер 1 листопада 1964 року в м. [[КельКельн (Німеччина)|Кельні]] ([[Німеччина]])<ref>{{Cite web|url=http://kolomyya.org/se/sites/pb/33810/|title=Коломия ВЕБ Портал {{!}} До 120-річчя від дня народження Андрія Мельника: Шлях у безсмертя|website=kolomyya.org|accessdate=2018-12-12}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.encyclopediaofukraine.com/previous.asp?bottomMenuDisplay=pages%5CM%5CE%5CMelnykMykhailoI.htm&KidNumer=31838|title=Melnyk, Andrii|website=www.encyclopediaofukraine.com|accessdate=2018-12-12}}</ref> (інші джерела вказують на [[Клерво (Люксембург)|Клерво]], [[Люксембург|Люксембурґ]]). Похований на міському цвинтарі Боневуа ({{lang-fr|Bonnevoie}}) в [[Велике Герцогство Люксембург|Люксембурзі]]. [[31 жовтня]] [[1965]] відкрито й освячено пам'ятник на могилі А. Мельника.
 
== Вшанування пам'яті ==