Соціолінгвістика: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Антропологія |image= |caption=}}<ref>{{Cite web|url=https://studopedia.org/10-57659.html|title=��������������: �ᒺ��, �������, ������|website=Studopedia.org|accessdate=2018-12-13}}</ref>{{Лінгвістика}}
'''Соціолінгві́стика''' — соціальна [[лінгвістика]] — [[наукова дисципліна]], що розвивається на перетині [[мовознавство|мовознавства]], [[соціологія|соціології]], [[соціальна психологія|соціальної психології]] та [[етнологія|етнології]]. Вивчає комплекс питань, пов'язаних із суспільною природою мови, її громадськими функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову та роль, котру відіграє [[мова]] в житті [[Суспільство|суспільства]]. Найважливішими проблемами, якими займається соціолінгвістика, є соціальна диференціація мови, мова і [[нація]], мовна ситуація, взаємодія мови й [[Культура|культури]], [[двомовність]] і багатомовність, [[мова]] і [[суспільство]], мовне планування, [[мовна політика]] тощо.<ref>{{Cite web|url=https://studopedia.org/10-57659.html|title=��������������: �ᒺ��, �������, ������|website=Studopedia.org|accessdate=2018-12-13}}</ref>
== Об'єкт та предмет дослідження соціолінгвістики ==
'''Об’єктом''' соціолінгвістики є мова в аспекті соціальної диференціації, а '''''предметом''''' – функціонування мови «в соціальному контексті», тобто функціонування мови (мов) у структурі соціальних відношень і функцій суспільства.
== Витоки соціолінгвістики ==
Соціолінгвістика виникла на перетині [[Мовознавство|мовознавства]], [[Соціологія|соціології]], [[Соціальна психологія|соціальної психології]] й [[Етнографія|етнографії]] у другій половині ХХ ст.
На відміну від нелінгвістичної галузі - [[Соціологія мови|соціології мови]], спрямованої на пояснення соціальних і політичних явищ на підставі мовних фактів, соціологія з’ясовує функціональну природу мови в суспільстві. Потреба виокремлення соціолінгвістики в системі мовознавчих дисциплін була зумовлена не лише внутрішніми чинниками узагальнення й систематизації аспектів зв’язку мови та суспільства, а й зовнішніми чинниками – передовсім процесом деколонізації та створенням численних незалежних держав, яким необхідно було вирішити нагальні питання статусу державної мови, її унормування та співвідношення з іншими мовами в межах незалежних держав.
Термін «<nowiki/>[[соціолінгвістика]]<nowiki/>» уведений у 1952 р. американським соціологом [[Х.Каррі]]. Офіційною датою виникнення цієї галузі вважають 1963 р., у який у США було сформовано Комітет із соціолінгвістики. У 70-ті р.р. курси з соціолінгвістики офіційно були включені до програм американських університетів.
Предтечею соціолінгвістики був ''[[соціологічний напрям у мовознавстві]]''. У ньому мова розглядалася насамперед як засіб спілкування й діяльності людини в соціумі з огляду на суспільний статус і роль особистості; він еклектично поєднував методологічно різнорідні ідеї філософії Просвітництва, психологічного напряму мовознавства, марксистської філософії, філософії позитивізму, однак його завдання чітко були скеровані на соціальну природу мови, її комунікативну функцію, відношення мови й суспільства, мови й суспільно заангажованого індивіда.
Представники соціологічного напряму мовознавства (Франція – [[А.Мейє]], [[Ф.Брюно]]; Швейцарія – [[Ш.Баллі]], [[А.Сеше]]; Великобританія – [[Дж.Фьорс]]; США – [[У.Уітні]], [[Е.Сепір]], [[Б.Уорф]]; Чехії – [[В.Матезіус]], [[Й.Вахек]]; СРСР – [[Л.Щерба]], [[Л.Якубінський]]) досліджували місце й роль мови в суспільстві, функціональне розшарування мови, зв’язок мови й культури, функціонування мови в різних соціальних ситуаціях, зв’язок мови, суспільства й особистості; пояснювали причини мовних змін й еволюцію мов соціальними чинниками, зокрема, диференціацію мов – розселенням народів, уніфікацію – війнами, еволюцію мови – ускладненням соціальних відносин, звукові зміни – прагматичними потребами суспільства як зручністю вимови.
== Історія української соціолінгвістики ==
| |||