Дністер: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Мітка: редагування коду 2017 |
Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 303:
На початку XX століття активно пророблялася спроба поєднати каналами річки Дністер та [[Вісла|Віслу]] і таким чином дати можливість річковому флоту функціонувати в басейнах Балтійського та Чорного морів.<ref>{{cite web |url=https://molbuk.ua/blogi/blog_voloschuk/64675-chernvc-yak-rchkoviy-port.html |title=Чернівці як річковий порт |author= |date=2013-10-21 |website=https://molbuk.ua/ |publisher=Молодий буковинець |accessdate=10 грудня 2018}}</ref><ref>{{cite web |url=https://zbruc.eu/node/27657 |title=Полученє Висли з Днїстром. |author= |date=1889-10-04 |website=https://zbruc.eu/ |publisher=Збруч |accessdate=13 грудня 2018}}</ref>
{{main|канал «Вісла–Дністер»}}
В 1901 році австрійський уряд видав розпорядження про проектування мережі каналів Дунай-Вісла-Дністер. Відгалуження до Дністра мало проходити через річку Сян і планувалося для руху суден вантажністю 600-700 тонн з усадкою до 1,8 м. Були запроектовані шлюзи з висотою падіння води до 5 м. У 1910 році був запропонований ще один проект водної магістралі – Дунай-Одер-Вісла-Дністер – для перевезення вугілля з Краківського вугільного басейну. Однак планам не судилося збутися: в часи Першої світової війни було не до Дністра.
Вже в 20-30 роках XX століття, коли наші землі опинилися у складі Польської Республіки, до ідеї використання Дністра як транспортної артерії знову повернулися. У 1927 році з’їзд гідротехніків у Львові наголосив на необхідності будівництва водного каналу Сян-Дністер. У 1938 році професор [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]] М. Матакевич запропонував проект водної магістралі Балтійське-Чорне море через Віслу-Сян-Дністер-Прут-Дунай. Проект настільки захопив громадськість, що вже того ж року відбулася нарада польських науковців та промисловців з метою створення акціонерного товариства для побудови цього каналу. Вартість Балтійсько-Чорноморської водної магістралі оцінювалася в 400 млн. злотих, термін окупності проекту – 8 років. Але спалахнула Друга світова, і роботи навіть не почалися.<ref>{{cite web |url=http://gk-press.if.ua/x6284/ |title=Дністровська флотилія |author= |date=2012-03-17 |website=http://gk-press.if.ua/ |publisher=Галицький кореспондент |accessdate=13 грудня 2018}}</ref><ref>{{cite web |url=http://photo-lviv.in.ua/portovyj-lviv-yakyj-tak-i-zalyshyvsya-proektom/ |title=Портовий Львів, який так і залишився проектом |author= |date=2015-05-12 |website=http://photo-lviv.in.ua/ |publisher=Фотографії старого Львова |accessdate=13 грудня 2018}}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.galslovo.if.ua/index_old.php?st=1099 |title=Незреалізовані проекти |author= |date=2011-04-02 |website=http://www.galslovo.if.ua/ |publisher=Галицьке слово |accessdate=13 грудня 2018}}</ref>
Пароплави та допоміжні судна, які плавали по Дністру: Dniestr (1863), Blucher de Wahlstatt (1881), Flis (1883), [[Галич|Halicz]] (1901), [[Лімниця|Łomnica]], Pager (1904), [[Потоцький Анджей|Andrzej hr. Potocki]], [[Окопи (Борщівський район)|Okopy św. Trójcy]] (1910), Osa (1924), [[Станіслав Ревера Потоцький|Rewera]] (1932)»<ref name="prostir">[http://prostir.museum/ua/post/35586 ''А. Чемеринський.'' Пам'ятний знак на честь судноплавства на Дністрі встановили у Галичі // prostir.museum, 25.08.2015]</ref>.
| |||