Античні Олімпійські ігри: відмінності між версіями

Відомо кілька міфів про заснування Олімпійських ігор. Згідно одного, Олімпійські ігри були присвячені [[Пелоп|Пелопу]]у. Коли участь в них взяв його онук Геракл Тіринфський, ігри присвятили йому<ref>Павсаній V. 13. 1-2, VL 22. 1, II. 14. 3,VI. 19. 3 і IX. 41. 1; Аполлодор II. 7. 2; Піндар. Цит. тв. I. 90 і далі.; Схолії до «Олімпійських од» Піндара I. 146; Гомер. Іліада II. 100 і далі</ref>. Інший міф, найвідоміший, говорить, що Геракл, завоювавши Еліду після здійснення своїх 12-и подвигів, на добуті багатства заснував Олімпійські ігри аби вшанувати свого батька [[Зевс|Зевса]]а<ref>Піндар. Цит. тв. Х.43 і далі.; Цец. Цит. тв. 41; Гігін. Цит. тв. 273.</ref>. Там Геракл обніс парканом священний гай та спорудив шість вівтарів олімпійським богам (по вівтарю на кожну пару). Також він же влаштував жертовне вогнище на честь свого прапрадіда Пелопа і відвів йому святилище<ref>Піндар. Цит. тв.; Аполлодор. Цит. тв.; Павсаній V.13.1. і 14, 2-3.</ref>. Геракл подолав на перших іграх всіх противників, крім одного, яким виявився сам Зевс у людській подобі<ref>Діодор Сицилійський. Цит. тв.; Піндар. Цит. тв. Х.60 і далі; Павсаній V.8.1; Цец. Цит. тв. 41.</ref>.

Поселення на території Олімпії відомі з III тисячоліття до н.&nbsp;е. Найдавніші архітектурні пам'ятки Олімпії сходять до першої половини II тисячоліття до н.&nbsp;е., до так званого середньоелладського періоду. Знайдені [[Теракота|теракотові]] статуетки ідолів дозволяють припускати існування культових поклонінь в середньоелладський період. Однак в Олімпії того часу були відсутні храми навіть найбільш шанованим богам. [[Поклоніння]] і [[жертвоприношення]] відбувалися на вівтарях[[вівтар]]ях просто неба через [[абстрактність]] божеств, котрі не ототожнювалися з людськими образами.

У гомерівську[[гомер]]івську епоху в Олімпії крім богів шанували Пелопа[[Пелоп]]а і його дружину [[Гіпподамія|Гіпподамію]], котру вважали засновницею Олімпійських змагань дівчат. Для бігу їм надавався стадіон, а переможницям давали вінки з гілок маслини і частину принесеної в жертву Гері корови, а також дозволяли ставити статуї з висіченими на постаментах іменами. З [[Дорійське вторгнення|дорійським завоюванням]] Пелопоннесу велике значення в Олімпії починало надаватися фіванскому[[Фіви|фіванському]] герою Гераклу. Саме його нащадкам і легендарному царю Оксілу приписувалося це завоювання. Деякий час на долю Олімпії впливали спартанці, так легенда повідомляє, що [[Етолія|етолієць]] з [[Еліда|Еліди]] [[Іфіт Елідський|Іфіт]], втомившись від війн, за порадою [[Дельфійський оракул|Дельфійського оракула]] уклав з [[Ахейці|ахейцем]] з Пізи Клеосфеном і дорійцем зі [[Спарта|Спарти]] [[Лікург Спартанський|Лікургом]] договір про Олімпійські змагання, текст якого було записано на бронзовому диску. Традиція зводить початок Олімпійських ігор до [[776 до н.е.|776 року до н.&nbsp;е.]], відколи відомо про переможця в бігу Коронбоса. Поступово перелік видів змагань розширювався, відповідно ігри ставали все видовищнішими.

Початково Олімпією керували Еліда й Піза, в обов'язки жерців яких входили спостереження за порядком і організація ігор. Період після перемоги Еліди над Пізою (VI - VVI—V століття до н.&nbsp;е.) був часом розквіту Олімпійського святилища. Ігри мали місцевий характер, але з 15-ї олімпіади в них брало участь населення Пелопонессу, а з 30-ї і всієї Греції. Від 40-х ігор відома участь жителів [[Мала Азія|Малої Азії]], [[Італія|Італії]] та [[Сицилія|Сицилії]]. Варвари могли відвідувати Олімпійські ігри тільки як глядачі. Коли в IV столітті до н.&nbsp;е. Олімпію завоював [[Александр Македонський]], до участі допускалися люди з усього еллінського світу та [[Стародавній Рим|Риму]].

Останніми відомими переможцями ігор були [[Аврелій Зопір]], [[Евкарпід]] та [[Філумен Філадельфійський|Філумен]]. В кінці [[Античність|античної епохи]] ігри піддавалися нападкам войовничих [[християни|християн]] і [[394]] року н.&nbsp;е., за імператора [[Феодосій Великий|Феодосія]], були заборонені<ref name=":0">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=13nv39_FsQQC|title=Всемирная история. Энциклопедия. (КНИГА 8) (К)|publisher=ОЛМА Медиа Групп|pages=7-10|language=ru|isbn=9785373006651}}</ref><ref>{{Cite book|title=Олимпия|last=Соколов|first=Г. И.|year=1980|publisher=Искусство|location=Москва|pages=|language=|isbn=}}</ref>.

Ігри спочатку тривали один день, а з набуттям загальногрецького значення у 472 році до н.&nbsp;е.&nbsp;— починалися 22 червня і тривали 5 днів. Організацію змагань доручали громадянам [[Еліда|Еліди]], з яких вибирали від 1 до 12 суддів-еланодиків. Брати участь в іграх могли тільки вільні елліни, котрі не здійснили кровопролиття. Спортсмени повинні були протягом 10 місяців, що передували Олімпійським змаганням, тренуватися в гімназії в Еліді. За місяць до відкриття ігор спортсмени прибували до [[Олімпія (місто)|Олімпії]] і під керівництвом досвідчених тренерів готувалися до змагань. До 720 року до н. &nbsp;е. учасники змагань носили набедрені пов'язки, після &nbsp;— змагалися оголеними. В різні часи дозволялася участь жителів різних царств. Заміжнім жінкам заборонялося відвідувати ігри, виняток становили жриці богині Деметри.

* '''Перегони на колісницях'''&nbsp;— відомі з 680 року до н.&nbsp;е.<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=GW6KCgAAQBAJ|title=Древняя Греция. Иллюстрированный путеводитель|last=Козленко|first=Алексей|date=2015-09-13|publisher=Litres|pages=60-61|language=ru|isbn=9785457880528}}</ref>. Також згадуються перегони верхи на конях, введені 648 року до н.&nbsp;е.<ref name=":0" />.