Вознесіння: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
'''Вознесі́ння Госпо́днє''' ({{lang-el|Ἀνάληψις τοῦ Κυρίου}}, {{lang-la|Ascensio Domini}}) — у [[християнство|християнстві]] вознесіння [[Ісус Христос|Ісуса Христа]] на небо, яке відбулося через 40 днів після [[Воскресіння]]. Відзначається як велике [[свято]], яке завжди припадає у [[четвер]] 40-го дня по Воскресінні. У [[Католицизм|Католицькій церкві]] має статус [[Торжество (католицизм)|торжества]]. Останній день, коли вітаються «[[Христос воскрес!]]». Також у [[храм]]ах ховають [[плащаниця|плащаницю]]. Інші назви — '''Вознесіння Ісуса Христа, Вознесіння Христове''' ({{lang-la|Ascensio Iesu}}), ''Вше́стя''. Як пояснює [[Афанасій Великий]], Вознесіння Спасителя означає [[обоження]] ({{lang-el|Θεοποιεῖσθαι}}) Його людської природи, яка стає невидимою для тілесного ока.<ref>{{Cite web|url=http://azbyka.ru/otechnik/?Afanasij_Velikij/Poslanie_na_Arian_slovo_pervoe|title=Послание на ариан. Слово первое - читать, скачать - святитель Афанасий Великий|website=azbyka.ru|language=ru|accessdate=2018-11-15}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://books.google.ru/books?id=f3XYAAAAMAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false|title=Patrologiae cursus completus ...: Series graeca|last=Migne|first=Jacques-Paul|date=1857|language=la}}</ref>.
З усіх авторів Нового Завіту тільки [[Лука (євангеліст)|Лука]] описує вознесіння Ісуса. У Дії 1: 9-11 розповідається про те, як Ісус «піднявся» і зник у хмарі. В Лк. 24: 50-51 і Дії 1:12 вказується, що подія це сталося недалеко від Віфанії, на схід від Єрусалиму, на горі Оливній. Матвій завершує свою розповідь подіями, які передували П'ятидесятниці, а Іоанн коментує вознесіння Ісуса так: Ісус пішов, але Він повернеться (Ін 21:22); до Нього не можна торкатися, тому що Він повинен піднестися (Ін 20:17); багато хто повірить в Нього, не бачачи (Ін 20:29).
Таким чином, в Євангелії стверджується, що:
Рядок 28:
Вознесіння Христа переконує церкву в тому, що Бог розуміє становище людей, тому християни можуть сміливо приходити до Нього зі своїми молитвами (Євр 4: 14-16). Таким чином, вознесіння Христа є невід'ємною частиною навчання нового завіту. Воно є основою для визнання небесного статусу Христа, а також для впевненості і вірувань християн.
== Сенс ==
Основний сенс цієї події пов'язаний з образом подолання кордонів: Ісус вознісся від [[Земля|землі]] до [[Небо|неба]], тобто перейшов з однієї сфери реальності в іншу. У Еф. 4: 8 говориться, що Ісус зійшов «на висоту», а в Кол. 3: 1-2 вознесіння Христа пов'язується з «гірським» на противагу «земному». Лука пише, що «хмара забрала Його з виду їх" (Діян. 1: 9), а учні «дивилися на небо» (Діян. 1: 10-11). Ця подія супроводжувалася надприродними явищами - зникненням людської особистості, появою хмари яка взяла Ісуса і двох ангелів, які дали вказівки приголомшеним учням.
На додаток до чисто фізичних образів, пов'язаних з вознесінням, є і багато інших. По-перше, ця подія знаменує собою важливу віху і поворот у розвитку: земне життя Ісуса закінчується (саме на цьому етапі завершується розповідь Євангелія від Луки). Таким чином, піднесення завершує цикл падіння і злету в життя втіленого Христа - падіння, за яким послідувало сходження, з очевидністю демонструє ідеал повноти і завершеності. У Ін. 6:62 Ісус говорить про «Сина Людського, який возноситься туди, де був колись», а в Еф. 4:10 говориться , що «Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все».
По-друге, піднесення - найбільш яскраве вираження позитивного значення архетипу, пов'язаного з ідеєю сходження. Основний його зміст полягає в звеличуванні. Своїм [[Воскресіння Христа|воскресінням]] і вознесінням Ісус, крім іншого, підтвердив Свою божественну природу і силу досконалого Їм спасенного служіння. У короткому списку звеличуючих Христа справ (1 Тим. 3:16) першочергове значення має факт, що Христос «вознісся у славі». Інші образи, пов'язані з піднесенням Христа на небо, ще більше підкреслюють ідею про вознесіння. Наприклад, Христос що вознісся зайняв почесне місце праворуч Бога Отця (Еф. 1:20; Кол. 3: 1; Євр. 1: 3; 8: 1; 10:12; 12: 2). Піднесений Христос «вищий від усякого начальства і влади, і сили і панування, і всякого ймення» (Еф. 1:21).
Звеличення Христа при вознесінні тісно пов'язане також з темою перемоги царя над силами [[Зло|зла]] і [[Антихрист|ворогами Бога]]. Ця тема передує в Пс. 67:19, де показаний образ переможного царя, який «зійшов на висоту, полонив полон, прийняв дари». У Еф. 4: 8 цей образ відноситься до Христа. В умовах всесвітнього конфлікту між добром і злом вознесіння Христа привело до того, що Бог «І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви» (Еф. 1:22).
Нарешті, в вознесіння Ісуса на небо виражається тема не тільки кінця Його земного життя, але і підготовки до Його короткочасного повернення на землю. Ісус вознісся на небо, щоб приготувати місце для учнів, що йдуть за Ним (Ін. 14: 1-4). Христос що вознісся знову з'явиться «у славі» (Кол. 3: 4).
В Біблії викладається також предметний урок для віруючих. В силу своєї віри в Христа «воскреслі» віруючі будуть сидіти з Христом «на небесах» (Еф. 2: 6), і вони призиваються «шукати того, що вгорі, де Христос сидить праворуч Бога» (Кол. 3: 1).
== Див. також ==
| |||