Вулиця Тараса Бобанича: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Leonst (обговорення | внесок) |
Kugel (обговорення | внесок) |
||
Рядок 66:
'''№ 1.''' Церква християн адвентистів сьомого дня. У колишньому [[Костел і монастир францисканців (Львів)|монастирі]], що примикає до храму влаштовано школу для дітей із важкими розладами мови. Початково храм і монастир збудовані капуцинами у [[1708]]—[[1718]] роках. [[1785]] року передано францисканцям.<ref>Архітектура Львова. — С. 131.</ref> [[23 вересня]] [[2008]] року комплекс храму і монастиря внесено до [[Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (Львівська область)|переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації]].<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=3&nreg=574-17 Закон України Про Перелік памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації] на сайті Верховної Ради України. Переглянуто 11 вересня, 2010</ref>
'''№ 1-а.''' Колишній кінотеатр «Пакс» ({{lang-la|Pax}} — мир), збудований ченцями-францисканцями у [[1932]]—[[1934]] роках. Архітектор [[Вавжинець Дайчак]]. Від [[1939]] кінотеатр ім. Фелікса Дзержинського. Пізніше — ім. В. Короленка. У [[1990]]-2017 роках тут розміщувався [[Російський культурний центр у Львові]]<ref>''[[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов Ю. О.]]'' Дайчак Вавжинець // Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 11; Архітектура Львова. — С. 547.</ref>, з жовтня 2018 Дім воїна.
'''№ 3.''' [[Церква святого Георгія (Львів)|Церква святого Георгія]] [[УПЦ(МП)|Української православної церкви (Московського патріархату)]]. Збудована у [[1897]]—[[1899]] роках на місці дерев'яного будинку, що від [[1856]] року використовувався як тимчасовий храм. Проект розроблено віденським архітектором Ґуставом Захсом у неовізантійському стилі з елементами неороманського. Іконостас виконали австрійські художники Карл Фортмунд і Фрідріх фон Шиллер. Внутрішні розписи храму — Карл Йобст. Освячена [[1901]] року<ref>Архітектура Львова с. 308</ref>. Від [[1992]] року виконує функції катедрального собору [[Львівська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Львівської єпархії]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви (Московського патріархату)]].<ref>[http://orthodox.is.lviv.ua/ Офіційний сайт Львівської єпархії Української православної церкви (Московський патріархат)]</ref>
|