Мисик Василь Олександрович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
H44 (обговорення | внесок) →Кримінальні гоніння: Вилучено недостовірну інформацію. Посилання на фейкове джерело. |
|||
Рядок 41:
Уночі 4 листопада 1934 року за постановою Харківського ДПУ у справі зі звинувачення «у приналежності до ОУН і підготовці терактів проти керівних діячів партії та уряду» В. Мисика було заарештовано в його квартирі у [[Слово (будинок)|будинку «Слово»]]. За свідченням [[Минко Василь Петрович|Василя Минка]], який жив у тому ж будинку поверхом вище, Мисика заарештували помилково — ордер був виписаний саме на нього.
Через півроку — через брак достатніх даних — слідство було припинено
За постановою оперуповноваженого СПВ УДБ НКВС УРСР у Харківській області від 9 листопада 1934 його направили в Київ, де було сконцентроване слідство у справі зі звинувачення великої групи української інтелігенції у приналежності до ОУН і підготовці терактів проти керівних діячів партії та уряду, що інкримінувалося й Мисикові як членові «харківської терористичної групи» (крім Мисика, за фальшивими показаннями [[Біленький-Березинський Антон Антонович|А. Біленького-Березинського]], до «харківської групи» належали Р. Сказинський та Р. Шевченко). 13–15 грудня виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР під головуванням Ульріха засудила 28 звинувачуваних у цій справі до розстрілу — зокрема Григорія Косинку, Дмитра Фальківського, Костя Буревія, [[Олекса Влизько|Олексу Влизька]], Івана і Тараса Крушельницьких, Р. Шевченка, Р. Сказинського. Справу Мисика, який, попри всі тортури, категорично відмовився визнати себе винним, направили на додаткове розслідування  — разом із справами ще вісьмох звинувачуваних.
|