Відмінності між версіями «Союзницька війна (91—88 до н. е.)»

нема опису редагування
 
Римський сенат прислав в різні міста послів для вияснення: чого хочуть італіки?
Перед повстанням італіки спробували ще раз домовитись з Римом. Переговори нічого не дали. Дуже важливим для союзників було створення власне політичної організації. Нею стала федерація усіх італійських громад і міст з центром в місті Корфіній. Федерація дістала характерну назву «Італія». Вони вибрали Раду п’ятсотп'ятсот і почали карбувати свою власну срібну монету «Італія». Її символом, свого роду гербом, стало символічне зображення бика, який їсть римську вовчицю.
 
Політична організація італіків скопіювала римські порядки. Так само, як і в Римі, обиралися сенат з 500 членів, 2 [[Консул (Стародавній Рим)|консули]] і 12 [[Претор|преторів]], інші [[Магістратура (Стародавній Рим)|магістрати]]. Очевидно, існувало і народне зібрання. Повсталі італіки сформували два військові угрупування: північне – марси, пелінги, вести на чолі з марсом Помпедієм Сілоном і південну – [[Самніти|самніти]], [[Лукани|лукани]] й інші на чолі з самнітом Папієм Мутілом.
== Наслідки ==
 
Таким чином, перемога Риму стала історично необхідно. ЗаможняЗаможна частина італіків злилася з римлянами. Культурно-правового рівняння Італії і Риму так і не сталося. Дві області – [[Луканія]] і [[Самній]] – взагалі не отримали в той час права голосувати через свій опір під час війни. Головне – Рим втратив своє виняткове положення в Італії і став primus inter pares – перший серед рівних. Майже всі общини Італії перетворилися на римські муніципії.
 
Особливе озлоблення Союзницької війни, розорення безлічі міст, загибель великої кількості людей різко погіршили економічний стан як Італії, так і усієї Римської держави. На цьому фоні знову загострюються соціально-політичні протиріччя в римському суспільстві. На початку 80-х років до н. е. Рим стикається також і з серйозними зовнішньополітичними ускладненнями.
108 911

редагувань