Особняк Федора Терещенка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{в роботі}}
{{Картка:Сучасна споруда
|зображення = Музей русского искусства в Киеве.jpg
Рядок 21 ⟶ 20:
'''Особняк Федора Терещенка''' — пам'ятка [[Історія|історії]], [[Мистецтво|мистецтва]] та [[Архітектура|архітектури]] у [[Київ|Києві]], що знаходиться на [[Терещенківська|вулиці Терещенківській]], 9. Особняк збудований у [[1878]] році [[архітектор]]ом [[Ніколаєв Володимир Миколайович|Володимиром Ніколаєвим]]
 
== Будівництво, перебудова ==
== Історія ==
 
Будівництво цього будинку було пов'язане із загальною забудовою нового району на пустирі перед будівлею [[Київський університет|Університету]]. Архітектор [[Беретті Вікентій Іванович|В. І. Беретті]], за [[проект]]ом якого зводився корпус університету, вважав необхідним вирішувати загальну містобудівну задачу комплексно, будувати кам'яні будинки в єдиній зв'язці — як прийнято в столичних містах, про що вже в [[1838]] році повідомляв київську міську владу. Для проектування будівлі запросили відомого київського архітектора В. М. Ніколаєва.
Рядок 33 ⟶ 32:
Внутрішній простір вирішений в поєднанні урочистості анфілади парадних залів і домашнього затишку досить скромних житлових приміщень. Інтер'єри будуара, диванної, вітальні, кабінету, диванної кімнати, їдальні оформлені ліпним і кольоровим декором, прикрашені різьбленням і є вдалою стилізацією основних архітектурних стилів. В цей же час виникла ідея додаткової прибудови до будівлі, що включає спеціальне приміщення для картинної галереї і зимового саду. Планування цих приміщень виконав В. Ніколаєв.
 
==У власності Терещенків==
У [[1885]] році будівництво було завершено, і родина Федора Терещенка переїхала до особняку. У цьому будинку Федір Артемович проживав зі своєю другою [[дружина (жінка)|дружиною]] Надією, тут народилися їхні [[дитина|діти]] Надія, [[Терещенко Федір Федорович|Федір]], Наталя.
 
Після смерті Федора Терещенка у [[1894]] році особняк та все майно згідно заповіту переходили у власність сина господаря при пожитєвому володінні вдовою. Виховуючи дітей, вдова розширює київські володіння, придбавши у [[1903]] році сусідню садибу (№7/13), продовжує займатися благочинністю. У роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] в будинку (№7/13) був организован [[шпиталь]].
 
==Подальша доля==
[[Файл:Рєпін.JPG|міні|200пкс|[[Пам'ятник]] [[Ілля Рєпін|І. Ю. Рєпіну]]]]
Родина Терещенків покинула Київ у [[1918]] році. Особняк після від’їзду власниці у роки революції та громадянської війни використовувався різними організаціями та установами. Тут містилося Міністерство закордонних справ Центральної Ради, уряду [[Павло Скоропадський|П. Скоропадского]] і [[Директорія|Директорії]], штаби [[Червона армія|Червоної Армії]], Денікінської армії, штаб Драгомирова, польської кулеметної роти, Ревтрибунал 14-го корпусу Червоної Армії.