Особняк Федора Терещенка: відмінності між версіями

нема опису редагування
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Створена сторінка: {{в роботі}} {{Картка:Сучасна споруда |зображення = Музей русского искусства в Киев…)
 
Немає опису редагування
|підпис = [[фасад]]
|назва = Особняк Федора Терещенка
|розташування_місто = [[ЗображенняФайл:Kyiv flag.png|20пкс|border]] [[Київ]]
|розташування_країна = {{UKR}}
|координати = {{Coor dms |50|26|31.8|N|30|30|53.4|E|scale:3000}}
|архітектор = [[Ніколаєв Володимир Миколайович|Володимир Ніколаєв]]
|клієнт =
|інженер =
|дата_початку_спорудження =
|дата_закінчення_спорудження= [[1878]] рік
|дата_зруйнування =
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль =
|адреса = вул. [[Терещенківська]], 9
|
}}
'''Особняк Федора Терещенка''' — пам'ятка [[Історія|історії]], [[Мистецтво|мистецтва]] та [[Архітектура|архітектури]] у [[Київ|Києві]], що знаходиться на [[Терещенківська|вулиці Терещенківській]], 9. Особняк збудований у [[1878]] році [[архітектор]]ом [[Ніколаєв Володимир Миколайович|Володимиром Ніколаєвим]]
 
== Історія ==
 
Будівництво цього будинку було пов'язане із загальною забудовою нового району на пустирі перед будівлею [[Київський університет|Університету]]. Архітектор [[Беретті Вікентій Іванович|В. І. Беретті]], за [[проект]]ом якого зводився корпус університету, вважав необхідним вирішувати загальну містобудівну задачу комплексно, будувати кам'яні будинки в єдиній зв'язці — як прийнято в столичних містах, про що вже в [[1838]] році повідомляв київську міську владу. Для проектування будівлі запросили відомого київського архітектора В. М. Ніколаєва.
 
Будинок до [[1878]] року вже був зведений, а в 1880-му його власниця, М. Чаплинська, продала ділянку землі з особняком і іншими спорудами у дворі колезькому радникові [[Терещенко Федір Артемович|Ф. А. Терещенко]]. У [[1881]] році Терещенко звертається до академіка архітектури А. Л. Гунна і замовляє ескізний проект перебудови придбаної будівлі, оформлення його внутрішньої обробки.
 
У [[1882]]—[[1884]] роки були виконані будівельні роботи, в яких брали участь петербурзькі підрядчики, фахівці меблевої фірми Мельцера, [[скульптор]]и Шварц, Ботта, [[художник]] Сидіков. Керував будівництвом автор первинного проекту В. М. Ніколаєв.
 
У закінченому вигляді будівля прийняла асиметричний вигляд — у зв'язку з тим, що була збережена ліва частина особняка, зведеного за первинним проектом. Третій поверх існує тільки з двору, а по головному фасаду за його рахунок була збільшена висота парадних залів другого поверху. Новий центральний вхід висунутий на мостову і прикрашений каріатидами. [[Вікно|Вікна]] другого виділені пілястрами і верхніми фільонками з сюжетами на міфологічні теми, карниз великого винесення оброблений медальйонами і левовими маськаронами, міжповерховий пояс оформлений рельєфом — меандром. Фасад витриманий у формах «неогрек».
 
Внутрішній простір вирішений в поєднанні урочистості анфілади парадних залів і домашнього затишку досить скромних житлових приміщень. Інтер'єри будуара, диванної, вітальні, кабінету, диванної кімнати, їдальні оформлені ліпним і кольоровим декором, прикрашені різьбленням і є вдалою стилізацією основних архітектурних стилів. В цей же час виникла ідея додаткової прибудови до будівлі, що включає спеціальне приміщення для картинної галереї і зимового саду. Планування цих приміщень виконав В. Ніколаєв.
 
 
{{Визначні місця Києва}}