Трипільська культура: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ars341 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
→Польові дослідження: уточнення |
||
Рядок 27:
=== Польові дослідження ===
За даними [[Пассек Тетяна Сергіївна|Тетяни Пассек]], найдавніший час знахідки трипільської культури з Подніпров'я з колекцій [[Державний історичний музей (Москва)|Державного історичного музею у Москві]] — [[1854]] рік<ref>Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений // МИА -М. — Л. — Вып. 10. — 1949. — стор. 7</ref>. Однак є дані, що в [[Галичина|Галичині]] перші розкопки для поповнення приватної колекції відбулись 1750, а знаменита [[печера Вертеба]] з трипільськими старожитностями була випадково відкрита [[1822]]<ref>Rook Е., Trela Е. Stanowiska kultury trypolskiej w Bilczu Zlotym w dawmym powiecie Borszcow, w swietlie zbiorow krakowskich // Z archeologij Ukrainy і Jury Ojcowskiej. — Ojcow, 2001. — S.183-206</ref>. Дослідження трипільської культури наприкінці XIX століття на землях України, які входили до складу Австро-Угорської імперії, здійснювали [[Антоній Шнайдер|А. Шнайдер]] ([[Борщівський район|Борщівщина]], [[1870-ті]]; с. [[Кошилівці]], [[1878]]), [[Адам Кіркор|А. Кіркор]] ([[Більче-Золоте]], [[1876]]; с. [[Козаччина (Борщівський район)|Козаччина]], [[1877]]), [[Оссовський Готфрид Йосипович|Г. Оссовський]], В. Деметрикевич (Вертеба, Більче-Золоте), [[Ізидор Коперницький|І. Коперницький]] та В. Пшебиславський (с. Городниця, [[1877]]), [[Раймунд Фрідріх Кайндль|Р. Кайндль]] та Й. Сомбаті (
Археологічні дослідження на [[Поділля|Поділлі]] наприкінці XIX — на початку XX століття пов'язані з розвідувальними працями [[Сіцінський Юхим Йосипович |Ю. Й. Сіцінського]] та створенням археологічної карти Поділля. На мапі, виданій у 1920-х роках, було позначено 30 трипільських пам'яток (усього мапа налічувала близько 2000 пам'яток). 1891-го року відомий історик [[Антонович Володимир Боніфатійович|В. Б. Антонович]] разом з Ч. Зборовським розкопали трипільське поселення біля села Кринички на Поділлі. Було досліджено залишки жител, серед яких виявлено мальовану кераміку, антропоморфні [[статуетка|статуетки]]. 1925—1929 дослідження проводили В. Козловська, М. Макаренко, П. Курінний, М. Рудинський, С. Гамченко, М. Болтенко у складі Трипільської експедиції, організованої Трипільською комісією [[ВУАК]]. 1924—1940 дослідження проводила Трипільська експедиція [[Інститут археології НАН України|Інституту археології АН УРСР]] (начальник експедиції — С. Магура, співробітники В. Петров, Н.Кордиш, В. Козловська, К. Коршак, М. Макаревич), до роботи в якій було запрошено Т. Пассек та Ю. Кричевського. Після 1945 р. значні дослідження вели експедиції Інституту археології АН УРСР (Ю. Захарук, М. Макаревич, А. Добровольський, О. Лагодовська, В. Даниленко) та Інституту археології АН СРСР (Т. Пассек, К. Черниш). З 60-х років ХХ ст. працювали дослідники з Інституту археології АН УРСР — С. Бібіков, В. Збенович, В. Круц, Е. Патокова, Т. Мовша, М. Шмаглій, О. Цвек та ін. Після 1971 р. розпочато вивчення поселень-протоміст трипільської культури — Майданецьке, Тальянки, Доброводи, Веселий Кут та ін. З кінця 60-х років В. Дудкін проводив магнітну зйомку планів поселень, всього близько 40, в тому числі найбільших — Майданецького (1971—1974) і Тальянок. У ХХІ ст. над дослідженням трипільської культури працюють співробітники Інституту археології НАН України, багатьох музеїв, університетів: О. Бузян, Н. Бурдо, М. Відейко, О. Дяченко, О. Корвін-Піотровський, Е. Овчинников, В. Петренко, С. Рижов, В. Рудь, Н. Скакун, М. Сохацький, Т. Ткачук, О. Якубенко та ін. Проводяться міжнародні експедиції за участю археологів з Великої Британії (Дж. Чапман, Б. Гейдарська), Німеччини (Й. Мюллєр, К. Рассманн, Р. Улрау, Р. Хофманн та ін.). Отримано нові геомагнітні плани поселень (2011-2016), відкрито невідомі раніше рештки укріплень, громадських споруд, гончарних горнил.
| |||