Вогнепальна зброя: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 20:
Про китайські кулі довідалися у [[Візантія|Візантії]]. Грек Калліник помістив порох і [[нафта|нафту]] у металічний спеціальний посуд, з якого з легкістю можна було виливати «[[грецький вогонь]]» на ворога. Винахід сподобався тодішньому царю [[Костянтин IV|Костянтину IV]] і першу свою атаку в бою випробував в Грецько-арабській війні в 673 році. Араби так казали про «грецький вогонь»: «Грецький вогонь поїдав все: ні каміння, ні залізо не могло йому протистояти…»
 
Прототип грецького вогню з'явився ймовірно в [[424&nbspдоnbsp;до н. е.]], в [[Битва при Делії|битві при Делії]]: тоді з порожнистої колоди випускалася суміш сирої [[нафта|нафти]], [[сірка|сірки]] і олії. Власне грецький вогонь винайшов [[673]] року інженер і архітектор [[Калліник]], який, переслідуваний за [[Християнство|християнську]] віру, втік із [[Сирія|сирійського]] міста [[Маальбек]]а до Візантії і там запропонував свої послуги імператорові [[Костянтин IV|Костянтину IV]] у боротьбі проти [[Араби|арабів]].
 
Установка з грецьким вогнем являла собою [[мідь|мідну]] трубу — [[сифон]], через який з гуркотом вивергалася рідка суміш. Імовірно, максимальна [[далекобійність]] сифонів дорівнювала 25 м, тому спочатку грецький вогонь використовувався тільки у флоті, де був страшною загрозою повільним і незграбним дерев'яним кораблям того часу. Крім того, за свідченням сучасників, грецький вогонь не можна було згасити, оскільки він продовжував горіти навіть на поверхні води. Вперше сифони з грецьким вогнем були встановлені на [[Візантія|візантійських]] [[дромон]]ах під час [[битва при Килікії|битви при Килікії]]. Історик [[Феофан]] писав про неї: