Відмінності між версіями «Денніс Джонсон»

нема опису редагування
{{в роботі}}
{{Гравець НБА
| Ім'я = Денніс Джонсон
'''Денніс Вейн Джонсон''' ({{lang-en|Dennis Wayne Johnson}}, [[18 вересня]] [[1954]], [[Лос-Анджелес]] — [[22 лютого]] [[2007]], [[Остін (Техас)|Остін]]) — американський професіональний [[баскетбол]]іст, що грав на позиціях за декілька команд [[Національна баскетбольна асоціація|НБА]], зокрема за «[[Бостон Селтікс]]», яка навіки закріпила за ним ігровий №3. Триразовий [[Список чемпіонів НБА|чемпіон НБА]]. Згодом — баскетбольний тренер.
 
2010 року введений до [[Баскетбольна Зала слави|Баскетбольної Зали слави]] (як гравець).<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20100409151224/http://www.hoophall.com/news/2010/4/5/naismith-memorial-basketball-hall-of-fame-announces-class-of.html|title=The Naismith Memorial Basketball Hall of Fame - News - Naismith Memorial Basketball Hall of Fame Announces Class of 2010|date=2010-04-09|accessdate=2018-12-04}}</ref>
 
==Ігрова кар'єра==
На університетському рівні грав за команду Гарбор Коледж (1972–1975) та Пеппердін (1975–1976). Ще після школи не вважався талановитим гравцем та у всіх командах отримував малу кількість ігрового часу. Однак уже в другому коледжі демонстрував солідні цифри у 15,7 очок за гру.
 
=== Ранні роки ===
1976 року був обраний у другому раунді [[Драфт НБА 1976|драфту НБА]] під загальним 29-м номером командою «[[Сіетл Суперсонікс]]». Професійну кар'єру розпочав 1976 року виступами за тих же «[[Сіетл Суперсонікс]]», захищав кольори команди із [[Сіетл]]а протягом наступних 4 сезонів. У своєму дебютному сезоні набирав 9,2 очка за гру, будучи резервним гравцем [[Слік Воттс|Сліка Воттса]] та [[Фред Браун (баскетболіст)|Фреда Брауна]]. Команда здобула лише 40 перемог у сезоні, через що головний тренер [[Білл Расселл]] був змушений подати у відставку. Наступного сезону команда програла 17 матчів з перших 22, після чого був звільнений головний тренер [[Боб Гопкінс]]. Наступний головним тренером «Сіетла» став [[Ленні Вілкенс]], який відразу ж зробив Джонсона гравцем стартової п'ятірки. Сам в цей період гравець отримав прізвисько «Ді Джей» від оголошувача на арені, для того, щоб відрізняти всіх Джонсонів у команді (інші гравці [[Джон Джонсон (баскетболіст)|Джон Джонсон]] та [[Вінні Джонсон]] отримали відповідно прізвиська «Джей Джей» та «Ві Джей».
На університетському рівні грав за команду Гарбор Коледж (1972–1975) та Пеппердін (1975–1976).<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.nba.com/history/players/djohnson_bio.html|title=NBA.com: Dennis Johnson Bio|website=www.nba.com|accessdate=2018-12-04}}</ref> Ще після школи не вважався талановитим гравцем та у всіх командах отримував малу кількість ігрового часу.<ref name=":0" /> Однак уже в другому коледжі демонстрував солідні цифри у 15,7 очок за гру.<ref name=":1">{{Cite web|url=https://www.basketball-reference.com/players/j/johnsde01.html|title=Dennis Johnson Stats {{!}} Basketball-Reference.com|website=Basketball-Reference.com|language=en|accessdate=2018-12-04}}</ref>
 
=== Сіетл ===
Наступного сезону допоміг команді здобути 47 перемог у сезоні та пробитися до плей-оф. У першому раунді плей-оф «Сіетл» переміг «[[Лос-Анджелес Лейкерс]]», у другому — «[[Портленд Трейл-Блейзерс]]», а у фіналі Західної конференції — «[[Денвер Наггетс]]». У фіналі НБА «Сіетл» зустрівся з «[[Вашингтон Візардс|Вашингтон Буллетс]]» та вів у рахунку 3—2. У третьому матчі Джонсон зробив 7 блок-шотів, що стало рекордом НБА серед захисників. Серія дійшла до сьомого матчу, де перемогу святкував «Вашингтон», а сам Джонсон провалив матч, не влучивши жодного разу зі своїх 14-и спроб.
1976 року був обраний у другому раунді [[Драфт НБА 1976|драфту НБА]] під загальним 29-м номером командою «[[Сіетл Суперсонікс]]». Професійну кар'єру розпочав 1976 року виступами за тих же «[[Сіетл Суперсонікс]]», захищав кольори команди із [[Сіетл]]а протягом наступних 4 сезонів. У своєму дебютному сезоні набирав 9,2 очка за гру, будучи резервним гравцем [[Слік Воттс|Сліка Воттса]] та [[Фред Браун (баскетболіст)|Фреда Брауна]].<ref name=":1" /> Команда здобула лише 40 перемог у сезоні, через що головний тренер [[Білл Расселл]] був змушений подати у відставку. Наступного сезону команда програла 17 матчів з перших 22, після чого був звільнений головний тренер [[Боб Гопкінс]]. Наступний головним тренером «Сіетла» став [[Ленні Вілкенс]], який відразу ж зробив Джонсона гравцем стартової п'ятірки.<ref Самname=":0" /> Саме в цей період гравець отримав прізвисько «Ді Джей» від оголошувача на арені, для того, щоб відрізняти всіх Джонсонів у команді (інші гравці [[Джон Джонсон (баскетболіст)|Джон Джонсон]] та [[Вінні Джонсон]] отримали відповідно прізвиська «Джей Джей» та «Ві Джей»).
 
Наступного сезону допоміг команді здобути 47 перемог у сезоні та пробитися до плей-оф. У першому раунді плей-оф «Сіетл» переміг «[[Лос-Анджелес Лейкерс]]», у другому — «[[Портленд Трейл-Блейзерс]]», а у фіналі Західної конференції — «[[Денвер Наггетс]]». У фіналі НБА «Сіетл» зустрівся з «[[Вашингтон Візардс|Вашингтон Буллетс]]» та вів у рахунку 3—2. У третьому матчі Джонсон зробив 7 блок-шотів, що стало рекордом НБА серед захисників.<ref>{{Cite web|url=https://usatoday30.usatoday.com/sports/nba/01playoffs/finals/records.htm|title=USATODAY.com - NBA Finals records|website=usatoday30.usatoday.com|accessdate=2018-12-04}}</ref> Серія дійшла до сьомого матчу, де перемогу святкував «Вашингтон», а сам Джонсон провалив матч, не влучивши жодного разу зі своїх 14-и спроб.<ref>{{Cite web|url=http://www.espn.com/nba/columns/story?id=2776021|title=Shouler: DJ deserving of praise|date=2007-02-23|website=ESPN.com|language=en|accessdate=2018-12-04}}</ref>
Наступного року «Сіетл» знову зустрівся з «Вашингтоном» у [[Фінал НБА 1979|фіналі]] й цього разу виграв у серії з п'яти матчів. А нагороду [[Найцінніший гравець Фіналу НБА|Найціннішого гравця Фіналу НБА]] отримав саме Джонсон.
 
Наступного року «Сіетл» знову зустрівся з «Вашингтоном» у [[Фінал НБА 1979|фіналі]] й цього разу виграв у серії з п'яти матчів. А нагороду [[Найцінніший гравець Фіналу НБА|Найціннішого гравця Фіналу НБА]] отримав саме Джонсон.<ref name=":0" />
Наступного сезону Джонсон вдруге зіграв на [[Матч усіх зірок НБА 1980|матчі всіх зірок НБА]] та дійшов з командою до фіналу Західної конференції. Там сильнішими виявилися «[[Лос-Анджелес Лейкерс]]» з такими зірками у складі як [[Джамал Вілкс]], [[Меджик Джонсон]] та [[Карім Абдул-Джабар]].
 
Наступного сезону Джонсон вдруге зіграв на [[Матч усіх зірок НБА 1980|матчі всіх зірок НБА]] та дійшов з командою до фіналу Західної конференції.<ref name=":1" /> Там сильнішими виявилися «[[Лос-Анджелес Лейкерс]]» з такими зірками у складі як [[Джамал Вілкс]], [[Меджик Джонсон]] та [[Карім Абдул-ДжабарДжаббар]].
З 1980 по 1983 рік також грав у складі «[[Фінікс Санз]]», куди був обміняний на [[Пол Вестфал|Пола Вестфала]] та драфт-піки. Під час перебування у Фініксі двічі виступав на матчах всіх зірок та був першою опцією у «Санз».
 
=== Фінікс ===
Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «[[Бостон Селтікс]]», до складу якої він приєднався 1983 року і за яку відіграв 7 сезонів. Він приєднався до найкращої передньої лінії в лізі, яку уособлювали [[Ларрі Берд]], [[Роберт Періш]] та [[Кевін Макгейл (баскетболіст)|Кевін Макгейл]]. Граючи раніше на позиції атакуючого захисника, в Бостоні Джонсон змінив амплуа на розігруючого захисника. 1984 року допоміг команді стати чемпіоном світу, вдало зігравши у [[Фінал НБА 1984|фіналі НБА]] проти [[Меджик Джонсон|Меджика Джонсона]], коли «Селтікс» виграли 4—3 у «Лейкерс».
З 1980 по 1983 рік також грав у складі «[[Фінікс Санз]]», куди був обміняний на [[Пол Вестфал|Пола Вестфала]] та драфт-піки. Під час перебування у Фініксі двічі виступав на матчах всіх зірок та був першою атакувальною опцією у «Санз».<ref name=":1" />
 
=== Бостон ===
Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «[[Бостон Селтікс]]», до складу якої він приєднався 1983 року і за яку відіграв 7 сезонів. Він приєднався до найкращої передньої лінії в лізі, яку уособлювали [[Ларрі Берд]], [[Роберт Періш]] та [[Кевін Макгейл (баскетболіст)|Кевін Макгейл]].<ref>{{Cite web|url=http://www.nba.com/history/players/bird_bio.html|title=NBA.com: Larry Bird Bio|website=www.nba.com|accessdate=2018-12-04}}</ref> Граючи раніше на позиції атакуючого захисника, в Бостоні Джонсон змінив амплуа на розігруючого захисника.<ref name=":2">{{Cite web|url=http://www.espn.com/espn/page2/story?page=simmons/070222|title=The Sports Guy: RIP, DJ - ESPN Page 2|website=www.espn.com|accessdate=2018-12-04}}</ref> 1984 року допоміг команді стати чемпіоном світуНБА, вдало зігравши у [[Фінал НБА 1984|фіналі НБА]] проти [[Меджик Джонсон|Меджика Джонсона]],<ref name=":2" /> коли «Селтікс» виграли 4—3 у «Лейкерс».
 
Наступного сезону ці ж команди знову зустрілись у [[Фінал НБА 1985|фіналі]]. Проте цього разу перемогу святкували «Лейкерс».
 
У сезоні 1985—1986 «Бостон» знову демонстрував впевнену гру, дійшовши до [[Фінал НБА 1986|фіналу НБА]]. Там «Селтікс» зустрілись з «[[Х'юстон Рокетс|Х'юстоном]]», лідерами якого були «Вежі-близнюки» [[Ральф Семпсон]] та [[Хакім Оладжувон]]. «Бостон», якого повів найцінніший гравець фіналу [[Ларрі Берд]], виграв серію, яка складаласьсклалась з шести матчів.<ref>{{Cite web|url=https://www.basketball-reference.com/teams/BOS/|title=Boston Celtics Franchise Index {{!}} Basketball-Reference.com|website=Basketball-Reference.com|language=en|accessdate=2018-12-04}}</ref>
 
Наступного сезону у плей-оф «Бостон» зіткнувся з великим опором «[[Мілуокі Бакс]]» у півфіналі Східної конференції. Врешті, пройшовши до фіналу конференції, «Селтікс» перемогли амбітних «[[Детройт Пістонс]]». Серія супроводжувалась напруженими матчами та боротьбою між [[Білл Леймбір|БілломБілла ЛеймбіромЛеймбіра]] з Бердом і Перішем,<ref>{{Cite web|url=http://www.nba.com/history/players/laimbeer_bio.html|title=NBA.com: Bill Laimbeer Bio|website=www.nba.com|accessdate=2018-12-04}}</ref> а також [[Денніс Родман|ДеннісомДенніса РодманомРодмана]] таз Джонсоном.<ref name=":2" /> У [[Фінал НБА 1987|фіналі НБА]] «Бостон» вчергове зустрівся з «Лейкерс» та програв серію 2—4.<ref>{{Cite web|url=http://www.nba.com/history/players/johnsonm_bio.html|title=NBA.com: Magic Johnson Bio|website=www.nba.com|accessdate=2018-12-04}}</ref>
 
Наступні три сезони були розчаровуючими для команди. Старіюча команда ледве пробивалася до плей-оф, де вилітала в першому ж раунді. Індивідуальна статистика Джонсона погіршувалась разом з командною. Після сезону 1989—1990 гравець завершив кар'єру.<ref>{{Cite news|url=https://www.nytimes.com/1990/10/02/sports/sports-people-pro-basketball-johnson-not-offered-contract-by-celtics.html|title=SPORTS PEOPLE: PRO BASKETBALL; Johnson Not Offered Contract by Celtics|language=en|accessdate=2018-12-04}}</ref>
 
== Статистика виступів в НБА==
 
==Тренерська робота==
Після завершення ігрової кар'єри став скаутом «[[Бостон Селтікс]]».<ref name=":0" />
 
З 1993 по 1997 рік працював асистентом головного тренера «Бостона».<ref name=":3">{{Cite news|url=https://www.nytimes.com/2007/02/23/sports/basketball/23johnson.html|title=Dennis Johnson, 52, N.B.A. Defensive Wizard, Dies|last=Goldstein|first=Richard|language=en|accessdate=2018-12-04}}</ref>
 
1999 року став головним тренером команди «[[Ла-Кросс Бобкетс]]», в якій пропрацював до 2000 року.
 
== Особисте життя ==
Джонсон був у шлюбі з дружиною Донною 31 рік. У подружжя було троє дітей: Двейн, Деніз та Деніел.<ref>{{Cite web|url=http://www.espn.com/nba/news/story?id=2783681|title=Celtics pay tribute to Johnson, honor him with win|date=2007-03-01|website=ESPN.com|language=en|accessdate=2018-12-04}}</ref>
 
20 жовтня 1997 року був арештований через погрози ножем дружині та 17-річному сину.<ref>{{Cite news|url=https://www.nytimes.com/1997/10/21/sports/plus-pro-basketball-dennis-johnson-is-arrested.html|title=PLUS: PRO BASKETBALL; Dennis Johnson Is Arrested|last=Press|first=The Associated|language=en|accessdate=2018-12-04}}</ref> Згодом дружина відкликала заяву і обвинувачення були зняті.<ref>May, Peter (January 9, 1998). "Charges Dropped Against Johnson". ''Boston Globe''. p. E.3.</ref>
 
22 лютого 2007 року під час тренування команди «Остін Торос» у Джонсона стався серцевий напад.<ref name=":3" /> Незважаючи на термінову госпіталізацію, лікарі не змогли його врятувати і він помер.
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
 
==Посилання==