Війна Грималітів з Наленчами (1382–1385): відмінності між версіями

[[FileФайл:AGAD Siemowit IV, ksiaze mazowiecki, uklada sie z krolowa Jadwiga o opuszczenie zajetych ziem m.in. Kujaw.png|thumb|250px|Мирна угода Земовита IV та Ядвіги Анжу, 12 грудня 1385]]

'''Громадянська війна у Великопольщі (1382–13851382—1385)''' або '''Війна Грималітів з Наленчами''' ({{lang-pl|Wojna domowa w Wielkopolsce}} або ({{lang-pl|Wojna Grzymalitów z Nałęczami}}) - — військовий конфлікт у [[Великопольща|Великопольщі]], а ширше у Польському королівстві, в період "«міжкоролів'я" 1382-1385» 1382—1385 рр., що був викликаний боротьбою за владу і польський трон між представниками династій [[П'ясти|П'ястів]], [[Анжуйська династія Капетингів|Анжуйської династії]] та [[Ягеллони|Яґеллонами]].

Іншою назвою конфлікту є "«Війна між Грималітами та Наленчами"» представниками великих польських родів гербів [[Гримала (герб)|Гримала]] і [[Наленч (герб)|Наленч]], оскільки основна частина громадянської війни включала в себе боротьбу між представниками цих двох родин (кланів) за панівну позицію у Великій Польщі.

1370 року, після смерті короля Польщі Казимира III Великого, який не залишив нащадків, припинилось правління династії П'ястів.

Король Угорщини [[Людовик Угорський|Людовик I]], з династії Анжу, мати якого була рідною сестрою Казимира, ще 1350 року уклав угоду між Польщею та Угорщиною, про те, що в разі, якщо у Казимира не буде прямих спадкоємців, то влада в Польщі переходить до Людовика

У 1372 року король Угорщини, бажаючи звільнити Русь від польських впливів, передав владу над Королівством Русі своєму наміснику  — Князю сілезькому Володиславу Опольчику (правив до 1378), який титулував себе "«Господар, пан та дідич Руської землі"» та карбував власну монету. Папа Римський звертався до нього в листі як до “князя«князя Опольського і володаря Русі”Русі» (duci Opuliensi et principi Rusciae).

У 1376–13781376—1378 роках тривала запекла боротьба між Владиславом Опольчиком та королем Любартом за владу в Українському королівстві.

Смерть Людовика І в 1382 році, який також не залишив спадкоємців чоловічої статі, призвело до періоду "«міжкоролів'я"». Хоча, відповідно до [[Кошицький привілей|Кошицького привілею]], владу мала отримати одна з дочок Людовіка, але його вибір на користь [[Марія Угорська|Марії]], виявився спірним, оскільки чоловік Марії [[Сигізмунд Люксембург]] був непопулярним серед польської шляхти.

Різні політичні фракції в Польщі не могли узгодити [[Послідовність престолонаслідування Польського трону|правонаступництво]], в результаті чого виник військовий конфлікт.

Громадянська війна у Великопольщі тривала три роки й була досить жорстокою і кривавою. Як пишуть польські історики було "«багато вбивств"» і "«цілі клани в ній загинули"».

Поки точилась виснажлива війна у Великій Польщі, князі і шляхта [[Малопольща|Малої Польщі]], об'єднались і 1384 року проголосили 10-річну молодшу доньку Людовика [[Ядвіга Анжуйська|Ядвігу Анжуйську]] королевою Польщі, за умови розірвання польсько-угорської унії.

Коронація Ядвіги ознаменувала собою кінець більшості військових дій в цій громадянській війні.

Та ж політична фракція в Малопольщі домоглась розірвання заручин Яндвіги з австрійським герцогом й її шлюбу з Великим князем Литовським Ягайлом. Який після перемоги у [[Громадянська війна у Великому князівстві Литовському (1381—1384)|Громадянській війні у Великому князівстві Литовському (1381—1384)]], став також і Королем Польщі та "«Володарем і Спадкоємцем Русі"».

Ягайло став родоначальником династії Ягелонів, які правили в Польщі, Великому князівстві Литовському та Великому князівстві Руському (Українському) протягом 200 років.

* Jerzy Łojko (1987). "«Wojna domowa w Wielkopolsce w latach 1382—1385"». In Zygmunt Boras. Gniezno. Studia i Materiały Historyczne. Państwowe Wydawn. Nauk., Oddz. w Poznaniu.

* M. Palczewski, Walka Siemowita IV o tron Polski (1382-13851382—1385), Prace Naukowe WSP w Częstochowie, Seria: Zeszyty Historyczne, nr 1, Częstochowa 1993.

* [https://berest.blogspot.com/2018/04/xv.html Становлення та розквіт Українського Королівства (ХІІІ-XІV  ст.)]