Фантастика: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
Немає опису редагування
Рядок 90:
'''Виникнення усвідомленої художньої умовності''', в тому числі і фантастичної. Фантастика виникає тоді, коли порушується синкретичне мислення, в якому реальне і вигадане нероздільні, коли міф десакралізується. З появою розвинених форм мистецтва міфологічні сюжети стали матеріалом в руках творців. Зокрема одними з перших відомих зразків є грецькі трагедії, що були переробленими і часто переосмисленими міфами.
 
'''Виникнення фантастики як окремої галузі літератури''', в потім і інших творів<ref>{{Cite book|title = Что такое фантастика?|last = Ю. И.|first = Кагарлицкий|year = 1974|publisher = Худож. лит.|location = Москва|pages = 55|language = |isbn = }}</ref>. Цей процес починаєтсяпочинається в епоху пізнього Відродження і триває до кінця XX століття, коли фантастика сформувалася у відомих тепер піджанрах і формах.
 
=== Античність ===
Рядок 98:
[[Лукіан]] (II&nbsp;ст.) в трактаті «Як треба писати історію», порівнюючи закони науки (історії) і поезії, виділяв фантастику як особливий прийом творчості: «Йому (поетові) немає заборони, якщо він захоче запрягти в колісницю крилатих коней і якщо сяде на скакуна, щоб нестися по водах або по вершинах колосся. І коли у поетів Зевс на одному ланцюзі піднімає всю землю і море, ніхто не боїться, щоб він не обірвався і все, впавши, не загинуло»<ref>{{Cite book|title = Лукиан Избранное|last = |first = |year = 1962|publisher = ГИХЛ|location = Москва|pages = 406|language = |isbn = }}</ref>. В працях з риторики, складених в I—V&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е., розрізняються вигадка «щодо сутності», тобто те, чого не було і не могло бути, і вигадка «щодо дійсності», тобто те, чого не було, але що могло б бути<ref>{{Cite book|title = Античная литературная басня|last = Гаспаров|first = М. Л.|year = 1971|publisher = Наука|location = Москва|pages = 32|language = |isbn = }}</ref>.
 
Тему фантастичної подорожі розвивали [[Антоній Діоген]] (II&nbsp;ст.) з романом «[[Дива країни по той бік Туле]]», Псевдо-Каллісфен з твором «Історія Олександра Великого». У період пізньої античності створювалися збірники, де перераховувалися так звані «індійські чудесадива», що здійснили неабиякий вплив на європейське середньовіччя. Незвичайним метаморфозам були присвячені роман «[[Золотий віслюк]]»[[Апулей|Апулея]], «Лукій, або Віслюк» Псевдо-Лукіана. Таким чином в античні часи мистецтву була знайома фантастика, але в основному в формі вторинної художньої умовності<ref>{{Cite book|title = Античная мифология в ее историческом развитии|last = А. Ф.|first = Лосев|year = 1957|publisher = Учпедгиз|location = Москва|pages = 83-84|language = |isbn = }}</ref>.
 
=== Середньовіччя ===
Рядок 124:
Романтики захищали творчу свободу художника, його фантазію, вважаючи, що творець творить правила, а не підкорюється їм. Німецькі романтики першими звернулися до чарівних казок і легенд, щоб збагатити нові фантастичні твори. Це сприяло становленню жанру літературної казки у всіх європейських літературах, що залишається і понині провідним в дитячій фантастиці.
 
Основною рисою однієї з течій романтизму, гротескно-фантастичної, було перенесення фантасмагорії до повсякденного життя. Зокрема до неї належав готичний роман. Готичний роман з'явився в західно-європейської та американської літератури другої половини XVIII і першої половини XIX століть. Відмінними його рисами були тематика і філософія «світового зла», зображення надприродного, загадкового, похмурого. Сюжети, як правило зводилися до таємничих злочинів, а над героями панувавапанував фатум і демонізм. Відомими творцями готичного роману були [[Горацій Волпол]], [[Анна Редкліф]], [[Вільям Бекфорд]], [[Метью Льюїс]], [[Чарльз Роберт Метьюрін]], у Франції в цьому жанрі успішно працював [[Жак Казот]]. Готичний роман у свою чергу вплинув на подальше становлення європейського романтизму ([[Джордж Гордон Байрон]], [[Вальтер Скотт]], [[Ернст Теодор Амадей Гофманн|Гофман]]) і американського ([[Едгар Аллан По|Едгар По]]). По став попередником пізнішої наукової фантастики з творами «Історія Артура Гордона Піма», «Падіння в Мальстрем», «Незвичайна пригода якогось Ганса Пфааля».
 
Розвиток дитячої казкової літератури породив новий вигляд фантастичного світу&nbsp;— світ іграшковий. Такими є світи, зображувані у [[Льюїс Керрол|Льюїса Керрола]], [[Карло Коллоді]], [[Алан Александр Мілн|Алана Мілна]]<ref>{{Cite book|title = The Evolution of Modern Fantasy: From Antiquarianism to the Ballantine Adult Fantasy Series|url = https://books.google.com/books?id=nGFOCgAAQBAJ|publisher = Palgrave Macmillan|date = 2015-07-09|isbn = 9781137515797|language = en|first = Jamie|last = Williamson|pages = 69-91}}</ref>.