Вікіпедія

Боднарів (Калуський район): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
тут зайве
Рядок 54:
Боднарів був сільською [[гміна|ґміною]] [[Станіславський повіт|Станіславського повіту]] [[Станіславське воєводство|Станіславського воєводства]] [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської республіки]], а після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року&nbsp;— адміністративним центром [[ґміна Беднарув|ґміни Беднарув]] того ж повіту. В селі розміщувався відділок (постерунок) поліції, котрому підлягали також села [[Бринь]], [[Майдан (Тисменицький район)|Майдан]], [[Височанка]] і присілки Гутиська і Луквиця, а з 15 липня 1935 року&nbsp;— вся територія ґміни (9 сіл і присілки Гутиська, Зигмунтівка, Клепки, Комарівка, Луквиця, Остоя). Адміністрація ґміни і поліція вели насильну [[полонізація|полонізацію]]<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/articles/2015/10/19/42465/view Вибори 1939 року: під керівництвом і спостереженням польської поліції на українській землі]</ref>. Селяни протиставили згуртування і підйом національної свідомості, проти чого влада кинула всі сили: звільняли з роботи<ref>Івано-Франківський обласний державний архів, ф. 120, о. 1, спр. 22, арк. 48</ref>, ув'язнювали<ref>Івано-Франківський обласний державний архів, ф. 120, о. 1, спр. 27, арк.96, 139</ref>, забороняли українські громадські організації<ref>Івано-Франківський обласний державний архів, ф. 120, о. 1, спр. 27, арк.146-150</ref>. Громада спорудила двоповерхову школу в 1939&nbsp;р., але не встигла викінчити через початок війни, тож перші учні пішли до неї лише в 1950-их роках<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/kl/2017/02/17/67865/view#ad-image-0 Шкільний довгобуд. У Боднарові вже 25 років ніяк не можуть побудувати новий навчальний заклад. ФОТО]</ref>.
 
На 01.01.1939 в селі проживало 2020 мешканців, з них 1770 українців-грекокатоликів, 100 українців-[[Калакутилатинники|латинниківукраїнців-римокатоликів]] (у кінці 1930-х перейшли на римо-католицький обряд), 10 поляків, 120 [[польське осадництво|польських колоністів міжвоєнного періоду]], 20 євреїв<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;82, 122.</ref>. Після [[Радянська анексія західноукраїнських земель|анексії СРСР Західної України в 1939 році]] село включене до [[Галицький район|Галицького району]]. У вересні 1940 року в селі був зорганізований колгосп шляхом відбирання в селян майна і земель з недопусканням їх обробітку та засівання, що спричинило голод у 1941—1942 роках; німці ж того року податки не збирали. Поляки перейшли на cлужбу радянському режиму, а далі&nbsp;— гітлерівському<ref>[http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2755/ Протокол списаний дня 5.02.1944 в справі співпраці з Гестапо Кущоба Михайла&nbsp;— польського священика в Боднарові, Станіславівського повіту]</ref>, що і спричинило їх ультимативне виселення 8.03.1944&nbsp;р.
 
Національна свідомість піднімала селян до боротьби проти окупантів у рядах ОУН-УПА<ref>[http://www.galychyna.if.ua/publication/ukrainism/zhittja-ofiruvane-ukrajini/ ''Іван ЖИРИК''. Життя, офіруване Україні.&nbsp;— «Галичина», 01 лютого 2018 року.]</ref>, підняла згодом і до виборювання незалежності в рядах Народного Руху України. 9 березня 1990&nbsp;р. відкрили пам’ятник Тарасові Шевченку.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Боднарів_(Калуський_район)