Аксіоматика теорії множин: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Dmitry Kazany (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Dmitry Kazany (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 12:
==Аксіоми ZFC==
===Аксіома екстенсіональності===
Дві [[множина|множини]] рівні [[тоді й тільки тоді]], коли вони мають одні й ті ж елементи.
 
Формально:
:<math>\forall A,B : A=B \iff \forall C (C\in A \iff C\in B)</math>
 
*Тобто, множини ''А'' та ''B'' рівні [[тоді й тільки тоді]], коли [[квантор існування|існує]] така множина ''C'', яка належить множині ''A'' тоді й тільки тоді, коли вона належить і множині ''B''.
 
По суті, ця аксіома стверджує, що множина повністю визначається своїми елементами.
Рядок 25 ⟶ 27:
:<math>\exist A : \forall B, \lnot (B \in A)</math>
 
*Тобто, [[квантор існування|існує]] така множина ''A'', що [[квантор загальності|для будь-якої]] множини ''B'', множина ''А'' не є її частиною (не належить їй).
 
Таку множину зазвичай позначають як <math>\emptyset</math> або <math>\{\}</math>
<math>\exists e \forall a (a \notin e)</math>
Рядок 31 ⟶ 34:
===Аксіома пари===
Для будь-яких множин <math>A</math> та <math>B</math> існує множина
<math>C</math> така, що <math>A</math> та <math>B</math> є її єдиними елементами. Множина <math>C</math> позначається <math>\{''A'', ''B\''}</math> і називається невпорядкованою парою <math>A</math> та <math>B</math>.
 
Формально:
:<math>\forall A, \forall B, \exist C, \forall D, D \in C \Leftrightarrow (D = A \or D = B)</math>
 
Якщо*Тобто, якщо <math>A = B</math>, то [[квантор існування|існує]] множина <math>C</math> така, що вона складається з одного елемента {''A'', ''A''} = {''A''} (який має назву [[синглетон|синглетона]]).
 
 
Рядок 45 ⟶ 48:
:<math>\forall A, \exist B, \forall C, C \in B \Leftrightarrow (\exist D, D \in A \and C \in D)</math>
 
Для*Тобто, кожної[[квантор загальності|для будь-якої]] множини ''A'' [[квантор існування|існує]] така множина ''B'', що [[квантор загальності|для будь-якої]] множини ''C'', ''C'' належить ''B'' [[тоді й тільки тоді]], якщо [[квантор існування|існує]] множина ''D'' така, що ''D'' належить ''A'' і, одночасно, ''C'' належить ''D''
 
З аксіоми прямо випливає, що об'єднання множин також є множиною.
 
Для будь-якого сімейства множин <math>a</math> існує множина
<math>b = \cup a</math>, называемое объединением множества <math>a</math>, состоящее из тех и только тех элементов, которые содержатся в элементах множества <math>a</math>.
Множина ''B'' називається об'єднанням ''A'', і позначається <big>&cup;</big>''A''.