Каганович (канонерський човен): відмінності між версіями

Ввечері 23 серпня 1941 року передові загони німецької [[111-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|111-ї піхотної дивізії]], посилені самохідними установками [[Sturmgeschütz III|StuG III]], розбили погано організовані частини [[27-й стрілецький корпус (СРСР)|27-го стрілецького корпусу]]<ref name="27sk">27 стрілецький корпус був формально розформований наприкінці серпня. Його управління було відправлено для організації штабу нещодавно сформованої [[40-ва армія (СРСР)|40-ї армії]]. Стрілецькі частини корпусакорпусу були передані під командування штабу 37-ї армії, хоча її оперативні зведення за звичкою говорять про «27 ск». Тим більше, що командучийкомандувач корпусом, [[Артеменко Павло Данилович|Артеменко П. Д.]], залишився на фронті поблизу міста [[Остер_(місто)|Остер]].</ref> [[37-ма армія (СРСР)|37-ї армії]] [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного фронту]], що відступали за наказом, захопили міст через [[Дніпро]] біля села Окунінове<ref name="okuninovo">Нині село затоплене [[Київське водосховище|Київським водосховищем]], знаходилося на лівому березі Дніпра напроти [[Річкова дельта|дельти]] р. [[Тетерів]]</ref> та облаштували плацдарм на лівому березі Дніпра. Радянське командування з'ясувало ситуацію із втратою переправи лише вранці 24 серпня<ref name="kiur">''А.&nbsp;В.&nbsp;Кайнаран, Д. C. Муравов, М.&nbsp;В.&nbsp;Ющенко'' «Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны»&nbsp;— ПП Видавництво «Волинь», 2017.&nbsp;— 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1</ref>. Тоді ж були надані накази перш за все мобільним засобам&nbsp;— авіації та річковим кораблям&nbsp;— за будь-якою ціною знищити захоплений ворогом міст. Але у цій операції «Каганович» не брав участі<ref name="spichakov"/>.