Почаївська Успенська лавра: відмінності між версіями

Монастир став оплотом [[Русифікація|русифікації]] регіону, після указу Миколи II [[1905]]&nbsp;— осередком діяльності [[Чорносотенці|чорної сотні]]. Зокрема, тут друкували антиукраїнський «Почаевский листок»&nbsp;— «речник» «[[Союз російського народу|Союзу російського народу]]».<ref>''[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]].'' Нариси з історії України…&nbsp;— С. 111.</ref>

 

Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] [[1914]]–[[1918]] років з Лаври вивозилося все, що представляло хоч якусь цінність: від дзвонів до архіву, бібліотеки, свічного заводу. Чудотворний Почаївський образ Божої Матері, мощі преподобного Іова в срібній раці були доставлені в [[Житомир]] (пробули до [[1918]] року). Більша частина братії була евакуйована до [[Святогірська лавра|Святогірської пустині]] Харківської єпархії. В Почаївській обителі побажали залишитися 18 чоловік; представники австро-угорського війська, що зайняли монастир в серпні [[1915]] року, відправили їх в [[Угорщина|Угорщину]] в табір полонених, ''обитель обібрали наскільки було можливо''. В травні [[1916]] року, внаслідок [[Брусиловський прорив|Брусиловського наступу]] в [[Галичина|Галичині]], в [[Почаїв]] входять російські війська. В Лаврі відновлюється православне богослужіння, повертаються ікони, починає налагоджуватися господарське життя обителі.

 

 

=== У Польській республіці ===