Вікіпедія

Церковне братство: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Shynkar (обговорення | внесок)
102 504 редагування
→‎Православні братства: видалено заангажовані твердження без джерел
Рядок 1:
'''Бра́тства''' — національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) [[Православ'я|православних]] та [[Унійна церква в Речі Посполитій|унійних]] шляхти та [[міщани|міщан]] у XVI–XVIII ст. Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах.
 
 
== Коротка історія ==
=== Православні братства ===
Рядок 17 ⟶ 15:
 
Діяльність братств мала переважно світський характер. З кінця 16 — початку 17 ст. братства брали активну участь у боротьбі проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та релігійного утисків і набували великого громадсько-політичного і національно-культурного значення. В числі провідних діячів братств були видатні вчені, письменники, політичні діячі того часу: [[Рогатинець Юрій|Юрій Рогатинець]], І. Красовський, [[Зизаній Стефан|Стефан Зизаній]], [[Борецький Іов|Іов Борецький]], [[Беринда Памво|Памво Беринда]] та ін.
 
Намагаючись перетворити православну церкву на знаряддя зміцнення своїх суспільно-політичних позицій,{{джерело?}} братства виступали як проти необмеженої влади церковних феодалів — православних єпископів, так і проти польсько-шляхетського та католицького наступу. Боротьба братства проти засилля церковників, за розвиток світських елементів культури була, по суті, боротьбою проти феодалізму.{{джерело?}}
 
Будучи насамперед організаціями заможного ремісничо-торгового міського населення (бюргерства), братства об'єднували навколо себе також представників інших соціальних верств України. Деякі з них приймали до свого складу православне духовенство й православну шляхту, які були невдоволені національно-релігійними утисками. Іноді братства підтримували і окремі православні магнати та єпископи (зокрема князь [[Острозький Костянтин-Василь|Костянтин Острозький]]).
 
У братствах виявлялися соціальні суперечності між різними групами міщанства, між міщанством, шляхтою і церковною верхівкою.{{джерело?}} Вплив різних соціальних верств у братствах був неоднаковим. Братства вели боротьбу проти [[Товариство Ісуса|єзуїтської]] пропаганди та примусового насадження уніатства, підтримували зв'язки з [[Московія|Московією]], [[Молдавія|Молдавією]], [[південні слов'яни|південними слов'янами]]. Одночасно братства розгортали велику культурно-освітню діяльність. Вони відкривали школи, друкарні, навколо яких збиралися культурні сили. На базі [[Київська братська школа|Київської братської школи]] [[1632]] року було створено [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянську колегію]] (з [[1701]] року — академію). З [[Братські школи|братських шкіл]] вийшов ряд письменників, учених, політичних діячів, діячів освіти, книгодрукування, митців.
 
Сотні вихованців братських шкіл пройнятих духом православних традицій та обізнаних із західноєвропейськими науками ставали також мандрівними вчителями, розходилися містами і селами в пошуках заробітку. Цей освічений прошарок православного суспільства опирався [[полонізація|полонізації]] та боронив православні традиції, що відрізняли русинів від поляків.<ref>Субтельний Орест. ''Україна: історія'' / Переклад з англійської Ю. Шевчука.&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— Київ: Либідь, 1992.&nbsp;— 512 с.&nbsp;— С. 93.</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Церковне_братство