Вікіпедія

Березневі статті: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
→‎Зміст статей: Зменшення тексту.
Рядок 23:
 
== Зміст статей ==
*1)      Збір податків на користь царської скарбниці доручалося вести українським урядовцям.▼
 
*2)      Установлювалася платня у розмірі:▼
▲* Збір податків на користь царської скарбниці доручалося вести українським урядовцям.
 
▲* Установлювалася платня у розмірі:
**a)         військовому писарю та підпискам  — 1000 польських злотих;
 
** військовим суддям — 300 польських злотих;▼
**b) судовим       військовим суддям писарям — 100300 польських злотих;
 
** польським писарям та хорунжим — 50 польських злотих;▼
**c) сотенним        судовим писарям хорунжим — 30100 польських злотих;
 
** гетьманському бунчужному — 50 злотих.▼
▲**d)        польським писарям та хорунжим  — 50 польських злотих;
* козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, усім полковникам і військовим та полковим осавулам надавалися у володіння млини;▼
 
* Установлювалася платня генеральному обозному у розмірі 400 злотих і генеральному хорунжому — 50 злотих;▼
e)        сотенним хорунжим — 30 польських злотих;
* Заборонялися дипломатичні взаємини гетьмана з османським султаном та королем Речі Посполитої;▼
 
* Підтверджувалося право київського митрополита й усього духовенства на маєтності, якими вони володіли;▼
▲**f)          гетьманському бунчужному  — 50 злотих.
* Московський уряд зобов'язувався почати війну з Річчю Посполитою навесні 1654 року;▼
 
* Передбачалося утримання московських військ на кордонах України з [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]];▼
▲*3) козацькій     Козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, усім полковникам і військовим та полковим осавулам надавалися у володіння млини;
* Гетьманський уряд просив установити платню:▼
 
** полковим у розмірі 100 єфимків талерів;
▲*4)      Установлювалася платня генеральному обозному у розмірі— 400 злотих і генеральному хорунжому  — 50 злотих;
** полковим осавулам — 200 польських злотих;▼
 
** військовим осавулам — 300 польських злотих;▼
▲*5)      Заборонялися дипломатичні взаємини гетьмана з османським султаном та королем Речі Посполитої;
** сотникам — 100 польських злотих;
 
** кожному козакові у розмірі 30 польських злотих.▼
▲*6)      Підтверджувалося право київського митрополита й усього духовенства на маєтності, якими вони володіли;
однак це прохання було відкладене до перепису всіх прибутків, які мали надходити до царської скарбниці з України, а також до укладення реєстру, що мав охопити 60 тисяч козаків;
 
* у випадку татарських нападів на Україну передбачалося організовувати проти них спільні походи як з боку України, так і Московської держави;▼
▲*7)      Московський уряд зобов'язувався почати війну з Річчю Посполитою навесні 1654 року;
* Гетьманський уряд просив установити утримання для козацької залоги кількістю 400 осіб у фортеці [[Кодацька фортеця|Кодак]] та для запорожців, виконання цього прохання також було відкладене до окремого рішення. Тут же містилася вимога до гетьмана негайно почати укладення реєстру, що мав охопити 60'000 козаків, і після завершення роботи треба було надіслати його до [[Москва|Москви]].▼
 
▲*8) Передбачалося  утримання   Утримання московських військ на кордонах України з [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]];
 
▲*9)      Гетьманський уряд просив установитиустановлював платню:
 
g)         полковим — 100 єфимків талерів;
 
▲**h)        полковим осавулам  — 200 польських злотих;
 
▲**i)          військовим суддям осавулам — 300 польських злотих;
 
▲**j) військовим         сотникам осавулам — 300100 польських злотих;
 
▲**k)         кожному козакові у розмірі— 30 польських злотих.;
 
▲*10) у У випадку татарських нападів на Україну передбачалося організовувати проти них спільні походи як з боку України, так і Московської держави;
 
▲*11)  Гетьманський уряд просив установити утримання для козацької залоги кількістю 400 осіб у фортеці [[Кодацька фортеця|Кодак]] та для запорожців, виконання цього прохання також було відкладене до окремого рішення. Тут же містилася вимога до гетьмана негайно почати укладення реєструреєстрування, що мав охопити 60'.000 козаків, і після завершення роботи треба було надіслати його до [[Москва|Москви]].
 
== Текст Березневих статей ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Березневі_статті