Пригара Марія Аркадіївна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
BunykBot (обговорення | внесок)
м Вікіфікація
Рядок 29:
Іншу грань ліричної героїні поетеси розкривають її збірки «дорослої» лірики: «Дорогою війни» (1944), «Напередодні» (1947), «Сестри» (1948), «Надвечір'я» (1977).
 
Плідно працювала Марія Пригара у царині художнього перекладу. Її перу належать українські переклади роману [[Болеслав Прус|Болеслава Пруса]] «[[Фараон (роман)|Фараон]]», поеми [[Некрасов Микола Олексійович|Миколи Некрасова]] «{{iwнп|Кому на Русі жити добре?||ru|КомуWho наIs РусиHappy житьin хорошоRussia?}}», романів та повістей [[Василевська Ванда Львівна|Ванди Василевської]] «Вогні на болотах», «Райдуга», «Просто любов», «Кімната на горищі», «Пісня над водами», романів [[Владислав Реймонт|Владислава Реймонта]] «Селяни», [[Еліза Ожешко|Елізи Ожешко]] «Хам», {{iw|Єжи Путрамента||pl|Jerzy Putrament}} «Роздоріжжя»: як бачимо, переважно з польської, якою письменниця володіла досконало.
 
Автор лібрето «[[Вовк і семеро козенят (опера Компанійця)|Вовк і семеро козенят]]».