Єрусалим: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Aldvs69 (обговорення | внесок)
м гроб —> гріб
Рядок 215:
У 2-й пол. 1 ст. невдоволення римськими порядками вилилося у повстання (1-ша [[Юдейські війни|Юдейська війна]] 66–73 рр.), яке призвело до цілковитого розгрому міста військами Тіта Флавія у 70 р. Місто й храм були зруйновані (зберігся лише фрагмент західного муру, відомий як [[Стіна Плачу]]. Нині найбільша релігійна та національна святиня євреїв), населення або знищене, або взяте в рабство. В єврейській традиції ці події називаються закінченням епохи 2-го храму. Через 60 років імператор [[Публій Елій Адріан]] вирішив збудувати на руїнах нову колонію — Елія Капітоліна. Це стало причиною повстання Бар-Кохби (2-га Юдейська війна 132—135), яке закінчилося виселенням євреїв та забороною їм селитися в місті.
 
У 324 Єрусалим захопив імператор [[Костянтин I Великий|Костянтин I Великий]]. У 325, за пізнішими переказами, мати Костянтина — цариця [[Свята Олена|Єлена]] — знайшла [[ГробГріб Господній|гробгріб]], у якому свого часу перебувало тіло Ісуса Христа, та хрест, на якому Він був розп'ятий, і побудувала на цьому місці церкву Гробу Господнього, яка є найдорожчою християнською святинею. Кожного року до Гробу Господнього у [[Велика Субота|Велику (Страсну) Суботу]] напередодні Пасхи сходить [[Благодатний вогонь]] (світло небесне).
 
За часів імператора [[Юліан Відступник|Юліана Відступника]] (361–63) євреям було дозволено оселитися в місті та відбудувати храм. У 638 Єрусалим був завойований арабами. За часів правління династії [[Омейядський халіфат|Омейядів]] були побудовані [[мечеть|мечеті]]: Куббат ас-Сахра, відома як мечеть Омара, та [[Мечеть Аль-Акса|Ель-Акса]], які є святинями для всіх мусульман<ref name=":0" />.