Стерно: відмінності між версіями

Попередником стерна було [[кермове весло]], яке з'явилося, судячи з настінних розписів, ще в [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]], задовго до часів [[Менес]]а (3100 до н.&nbsp;е.)<ref name="William F. Edgerton, 255">William F. Edgerton: «Ancient Egyptian Steering Gear», ''The American Journal of Semitic Languages and Literatures'', Vol. 43, No. 4. (1927), pp. 255</ref>. Пізніше на досить великих суднах кермові весла стали кріпити ближче до корми з правого борту: для стернових-правшей це було оптимальним розташуванням. Ця особливість залишила слід і в сучасній морській термінології: слово «[[Борт (морський термін)|штирборт]]» походить від {{lang-nl|stuurboord}}, що буквально означає «стерновий борт»<ref>{{cite web |url=https://www.nrc.nl/nieuws/2009/11/16/waarom-heet-de-linkerzijde-van-een-schip-bakboord-11812377-a678335 |назва=Waarom heet de linkerzijde van een schip bakboord?|автор=Leonie van Nierop|дата= |веб-сайт=www.nrc.nl|видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=24 листопада 2018}} {{ref-nl}}</ref>.

| заголовок = La marine de Loire au {{s-|XVIII}}^e siècle

Існують свідчення, що в Стародавньому Римі бокові стерна були звичайним елементом суднового обладнання. Рельєф з надгробку часів Адріанаімператора [[Адріан]]а показує портовий буксир в [[Остія Антика|Остії]] з довгим кермовим веслом<ref name="Lionel Casson (1965) plate 1">Lionel Casson: ''Harbour and River Boats of Ancient Rome'', ''The Journal of Roman Studies'', Vol. 55, No. 1/2, Parts 1 and 2 (1965), pp. 31-39 (plate 1)</ref>. Буксир також має носове вітрило-[[блінд]], яке підвищує маневреність портового судна<ref>Lionel Casson, Harbour and River Boats of Ancient Rome, ''The Journal of Roman Studies'', Vol. 55, No. ½, Parts 1 and 2. (1965), pp. 35 (Pl. I); 36, Fn.43 (Pl.II,1)</ref>. Існують багато прикладів використовування кермових весел давніми римлянами: на буксирних баржах, транспортах для перевезення барил з вином та інших типах суден<ref name="Lawrence V. Mott 84, 95f."/><ref name="Lionel Casson S.XXVIII, 336f.; Fig.193">Lionel Casson: «Ships and Seamanship in the Ancient World», {{ISBN|0-8018-5130-0}}, S.XXVIII, 336f.; Fig.193</ref><ref name="Tilmann Bechert p.183, 203 (Fig.266)">Tilmann Bechert: Römisches Germanien zwischen Rhein und Maas. Die Provinz Germania inferior, Hirmer, München 1982, {{ISBN|3-7774-3440-X}}, p.183, 203 (Fig.266)</ref>. Добре відома річкова баржа з [[Зваммердам]]а, знайдена в гирлі Рейну, споряджена закріпленим на кормі стерновим пристроєм<ref name="M. D. de Weerd 15ff.">M. D. de Weerd: Ships of the Roman Period at Zwammerdam / Nigrum Pullum, Germania Inferior, in: Roman Shipping and Trade: Britain and the Rhine Provinces. (The Council for) British Archaeology, Research Report 24, 1978, 15ff.</ref><ref name="M. D. de Weerd 187ff.">M. D. de Weerd: Römerzeitliche Transportschiffe und Einbäume aus Nigrum Pullum / Zwammerdam, in: Studien zu den Militärgrenzen Roms II (1977), 187ff.</ref>. Згідно з новітніми дослідженнями, [[кораблі озера Немі]]&nbsp;— палацові баржі імператора [[Калігула|Калігули]] (37-41 рр. н.&nbsp;е.) могли мати кермові весла до 14&nbsp;м довжиною<ref>[http://www.dradio.de/dlf/sendungen/forschak/515375/ Deutschlandfunk: Römische Schiffsversuchsanstalt in den Albaner Bergen]</ref>.

Виникнення в Європі ідеї про стернове перо, закріплене на задньому штевні судна, відносять до XIII—XIV століть<ref>{{Книга|автор=Линкольн Пейн|заголовок=Море и цивилизация. Мировая история в свете развития мореходства|посилання=https://books.google.ru/books?id=7tcyDwAAQBAJ&pg=PT590&dq=%D0%90%D1%85%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwix8dWdkbLWAhUEMZoKHUO3DdA4FBDoAQgpMAE#v=onepage&q=%D0%90%D1%85%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C&f=false|видавництво=Litres|рік=2017-09-05|сторінок=1458|isbn=9785040741878}}</ref>. Проте, у Китаї такі стерна були відомі, очевидно, на 1000 років раніше: знайдена глиняна модель [[джонка|джонки]] зі стерном позаду корми, датована I століттям нашої ери (династія [[династія Хань|Хань]]). Спосіб підвішування китайських стерен до кормового бруса відрізнявся від європейського: замість гаків і петель застосовувались затискачі чи гнізда, для підіймання з води великих стерен використовувались блоки.